Анютині очка (віола) або фіалка триколірна – трава, що росте майже по всьому світі, навіть у Сибіру. Вона росте в дикому вигляді на полях, уздовж доріг і на сонячних схилах. Рослина має гарні фіолетово-жовті квіти. Її використовують у декоративному садівництві, натуральній медицині, косметології, кулінарії. Молоді листки, квіткові бутони та свіжі пелюстки рослини – смачний і декоративний додаток до салатів і вишуканих супів. Нижче наведена інформація про вирощування квітки анютині очка з насіння, коли садити насіння та розсаду, як доглядати за віолою, варіанти застосування.
Зміст
Опис рослини
Квітка анютині очка (Víola trícolor) належить до родини фіалкових і має кілька назв:
- фіалка триколірна;
- Іван-да-Мар’я;
- брат-і-сестра;
- віола;
- польові братчики;
- півквіт;
- топірчики;
- троєцвітка.
Це рослина однорічна або дворічна, що досягає висоти 10-30 см. Поширена у Західному Сибіру, Ірані, Туреччині. Вже понад 100 років зустрічається по всій Європі, де росте на луках, полях, пасовищах, узбіччях доріг і в садах. Ця трава дає багато насіння, яке швидко проростає, створюючи враження, що триколірна фіалка багаторічна рослина.
Ботанічний опис
| Характеристика | Фото |
| Сильно покриті листям, розгалужені стебла досягають висоти півметра. Листки сидячі, з надрізом, форма різниться залежно від розташування на стеблі: нижні листки яйцеподібні, верхні – еліптичні з довгими черешками. |  |
| Період цвітіння: травень – листопад. Квітки досягають розмірів 1-2,5 см. Суцвіття у вигляді кисті. Чашечка п’ятилисткова. Верхні пелюстки більші, фіолетові. Середні схожі на верхні, але світліші. Нижня пелюстка – біла або світло-жовта. |  |
| Плід являє собою трикамерну коробочку у формі яйця. Жовтуваті або коричнюваті дрібні насінини висипаються зі стиглих плодів, потім розносяться мурахами. |   |
Увага! Триколірну фіалку легко сплутати з польовою – квітки польової менші, а пелюстки рівні довжині ділянок чашолистків і зазвичай забарвлені у біло-жовтий колір, іноді лише з домішкою фіолетового. Триколірна фіалка забарвлена яскравіше.
Фото. Зліва – польова фіалка, справа – триколірна
Посадка та догляд
Анютині очка вимагають дотримання низки процедур, які забезпечать рослині здоровий вигляд і гарне цвітіння. Триколірна фіалка не вимоглива до умов вирощування. Росте на трав’янистих гірських територіях, узбережжях, вирощується в садах. Більшість сортів краще переносять низькі температури, ніж спекотну погоду.
Вимоги до ґрунту, місця посадки
Триколірні фіалки люблять сонячні місця, але переносять легку тінь. Якщо посадити їх у сильно затінених місцях, вони швидко виростуть, але цвітіння буде бідним. На балконі краще підійде східна сторона, де досить прохолодно, але світло.
Їх слід саджати у помірно проникний ґрунт – не надто вологий і не надто сухий. Братчики ростуть практично на будь-якому ґрунті, однак їм більше подобаються піщані та кислі ґрунти. На болотистих ділянках росте погано. Субстрат має бути проникним і родючим. Занадто легкий ґрунт удобрюється компостом, занадто важкий доповнюється торфом.
Посів у ґрунт і вирощування розсади
При вирощуванні анютиних очок на розсаду, насіння заздалегідь висівають у горщики на глибину 0,5 см.
- Перший спосіб посадки – навесні з розсади. Насіння висівають у домашніх умовах на межі лютого – березня. Ґрунт перед посівом добре рихлять і зволожують, але не проливають. Посіви прикривають плівкою, сходи з’являються через 1 тиждень. Приблизно через 2-3 тижні після проростання, коли з’являються 2-3 листки, сіянці пікірують у більші ємності. Саджанці вимагають загартування, оскільки вони вирощуються в опалюваних приміщеннях. За кілька днів до посадки розсаду необхідно привчити до нижчих температур, виставляючи її на кілька годин на день на вулицю. Після загартування можна посадити їх у контейнери або в сад. Розсаду висаджують на постійне місце рядами з інтервалом 25 см.
- Другий спосіб посадки. Насіння висівається у ящики з середини червня по липень. Сіянці сходять через 1-2 тижні при температурі 15-18 °С. У вересні, коли молоді саджанці мають 2-3 листки, розсаду садять на постійне місце, де рослини зимують у землі (їх необхідно захистити від морозу, покривши соломою або листям). У перший рік рослини лише формують листя і іноді квітнуть. На другий рік вони рясно квітнуть з початку квітня, після цвітіння гинуть.
- У відкритий ґрунт насіння висівають рядами з міжряддями 25-40 см. За гарної погоди сходи з’являються через 2 тижні. Насіння проростаючих бур’янів слід регулярно видаляти вручну або механічною прополкою. Ці обробки повинні виконуватися дуже обережно через дрібне розташування коренів рослин. Краще використовувати ручний культиватор для щадного рихлення, який видаляє бур’яни, рихлить ґрунт, вносить добрива і покращує структуру ґрунту. Ґрунт для віоли не повинен бути твердим, необхідно його поливати і рихлити.
Добрива та підживлення
При вирощуванні віоли триколірної слід уникати використання гною або гнійної рідини.
Удобрювати рослини краще спеціальним рідким добривом для квітучих рослин. Не можна допускати, щоб листя стало жовтим (це ознака неправильних підживлень).
Полив, обрізка
Поливати рослини бажано вранці або ввечері – поливаючи опівдні в сонячний день можна спалити листя. Потрібно намагатися не поливати листя і квіти, тому що віоли чутливі до хвороб.
Зів’ялі квіти потрібно видаляти, щоб не утворювалися насінини. Кожні кілька тижнів обрізаємо старі пагони приблизно на 5 см над землею. Занадто подовжені пагони також ріжуть на 5 см над землею. Відразу поливають, при цьому у воду додають добрива для зелених рослин, щоб кущики зміцнилися і створили нові пагони, листя.
Хвороби та шкідники
Шкідливі комахи досить часто нападають на віолу, але від них легко позбутися. Найчастіше зустрічаються павутинні кліщі. Ознаки нападу кліща: на листі з’являються жовті плями, на нижній стороні можна побачити тонку павутинку, після чого листя висохне. Рослини обприскують препаратом Каратэ, Zeon або Magus, перш ніж шкідники атакують усі листки.
Іноді братчики хворіють наступними захворюваннями:
- Зустрічається плямистість з роду Alternaria, необхідно боротися фунгіцидними препаратами.
- На верхній стороні листової пластинки видно жовтуваті або коричнюваті плями, а на нижній – світлий наліт – це симптоми борошнистої роси. Рослини слід обприскувати одним з наступних препаратів: Agrecol Anti-Mushroom, Aliette.
У ландшафтному дизайні
Віолу краще саджати великими групами по рабатках, уздовж газонів або у великих контейнерах, розміщених на терасі, балконі – у таких композиціях вони виглядають найгарніше. Навесні анютині очка чудро ростуть під кронами листяних дерев, безлистих у цей час. Різнокольорові плями крихітних квітів утворюють гарний килимок.
Іван да Мар’я прекрасно виглядає і у композиціях з весняними цибулинними квітами, навіть у високих. Цікаво поєднувати квітку з багаторічними та однорічними рослинами, травами.
Збір урожаю та сушіння
Анютині очка, вирощені в саду, збирають, як трави. Збір урожаю проводять влітку. Збирають траву без нижньої частини стебла і сушать у місці, не схильному до впливу сонця, але теплому, провітрюваному. Траву можна сушити у сушарці при температурі 45 градусів, час сушіння становить 2-8 днів, залежно від методу. Трава не виділяє ніякого аромату, має солодкуватий смак. Рослини слід збирати під час повного цвітіння.
Застосування
Рослина використовується у медицині, косметології, на кухні. Усі її частини мають лікувальний ефект, завдяки унікальним властивостям. Цілющі властивості відомі у всьому світі з найдавніших часів.
Рослина містить сполуки, які високо цінуються у медицині та косметології:
- біофлавоноїди (рутозид і кверцетин, гесперидин),
- мінеральні солі,
- дубильні речовини,
- саліцилову кислоту та метилсаліцилат,
- вітамін С,
- органічні кислоти,
- каротиноїди,
- сапоніни,
- цукор,
- волітозид,
- тритерпенові сапоніни,
- фенольні кислоти,
- алкалоїд віолін (стероїд),
- рутин,
- антоціанові пігменти,
- ефірні олії,
- каротин,
- органічні кислоти.
Увага! Речовини, що містяться у рослинах триколірної фіалки, збільшують тривалість дії адреналіну, підвищують ризик агрегації тромбоцитів. Дотримуйтесь обережності та проконсультуйтесь з лікарем або фармацевтом щодо тромбоцитопенії, посттравматичного тромбозу та атеросклерозу у людей похилого віку.
Варіанти використання:
- Лікування шкіри – екземи, псоріазу, інших дефектів, що з’являються через алергію на ліки, продукти харчування. Лікує підліткові прищі, використовується зовнішньо для компресів, ванн, умивання – пом’якшує наслідки шкірних захворювань.
- При захворюваннях сечовивідних шляхів (сечокам’яна хвороба, цистит). Має сечогінні властивості, очищає сечовивідні шляхи від токсинів.
- При ревматичних захворюваннях.
- Заспокоює подразнення слизової оболонки горла та запалення.
- При гіпертонії, для зниження тиску та запобігання серцевій недостатності.
- Настій є чудовим засобом для промивання очей при подразненні кон’юнктиви, компреси усувають набряки та темні кола під очима.
- Покращує обмін речовин.
- Має антиоксидантні властивості.
- Має сечогінну дію.
- Зменшує проникність кровоносних судин.
- Використовується у продуктах, призначених для боротьби з зайвою вагою – стимулює обмін речовин, збільшує відчуття ситості.
- Прискорює виведення токсинів.
Увага! Великі дози можуть мати проносну дію. Використання великої кількості чаю, відвару може викликати нудоту, блювання.
Також квітка використовується у кулінарії як декорація салатів, десертів.
