Бруква – що це таке, корисні властивості, вирощування та догляд

Це коренеплідна рослина належить до родини капустяних. Її вирощують як кормову сировину та у вигляді овоча. Колись щоденна частина кухні, сьогодні – після багатьох років забуття – вона повертається на наші столи. І це добре, адже, на думку експертів, цей непомітний овоч має велику користь.

Цей скромний і корисний овоч надзвичайно легко вирощувати. Що таке бруква, все про вирощування та догляд, посадку овоча у відкритому ґрунті ви прочитаєте у цій статті.

Бруква – використання, користь та шкода

Бруква – коренеплід, отриманий внаслідок схрещування листової капусти та ріпи. Це дворічна рослина з їстівним (або кормовим), потовщеним коренем, що містить багато вітаміну С, мінеральних солей та цукрів.

У давні часи брукву вважали лікарською рослиною. Її додавали у ванни та купали хворих, а жінки робили обгортання. Перша друкована згадка про овоч датується 1620 роком. Її вирощують у Канаді, Франції, Англії, Ірландії, Північній Америці, Аргентині, Індії та Японії. У Європі її вирощували та споживали з 17 століття, під час Першої та Другої світових воєн це був смачний та цінний овоч, який рятував життя від голоду. Завдяки ній багатьом вдалося пережити холодні зими.

Фото. Як виглядає бруква

Часто брукву плутають з ріпою. Чим відрізняються овочі? Бруква має жовту м'якоть, а ріпа біла та утворює менші корені.

Корисні властивості

Бруква характеризується високою біологічною життєздатністю та високим засвоєнням цінних поживних речовин.

Бруква містить:

вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В9, В12);
вітаміни С, А та К;
мінерали: кальцій, фосфор, натрій, магній, цинк, мідь, сірку, залізо;
багато клітковини;
бета-каротин;
корисні жирні кислоти.

У народній медицині овоч цінувалися здавна. Відомі такі корисні властивості брукви:

Сечогінна властивість.
Овоч багатий на калій та вітамін С, що робить його ідеальним продуктом для осені та зими, коли особливо варто зміцнити імунітет.
Ідеально підходить для людей, які мають проблеми з кишечником та шлунком, протидіє запорам через високий вміст клітковини.
Сприяє покращенню травних процесів.
Відхаркувальна дія.
Сік брукви має цілющий ефект – очищає та зміцнює організм.
Завдяки сполукам сірки, що містяться у соку, рекомендується людям, які борються з проблемами шкіри, випаданням волосся.
Дуже насичений, але низькокалорійний овоч (36 ккал у 100 г), тому його рекомендують людям, які дотримуються дієти для схуднення.
Овоч містить антиоксиданти глюкозинолати. Це хімічні сполуки, які містять сірку, беруть участь у синтезі ферментів, що виводять токсини з організму, тим самим покращуючи виведення канцерогенів.
Коренеплід містить каротиноїди та аскорбінову кислоту. Це хімічні сполуки, які належать до групи антиоксидантів, що чудово борються з вільними радикалами, таким чином протидіючи мутаціям здорових клітин, сприяють регенерації тканин.
Сік брукви – чудовий косметичний засіб. Вміст сірки допомагає тонізувати шкіру, сік має протизапальні властивості. Його можна використовувати як засіб для умивання обличчя від прищів.

Молода бруква смачна та корисна, а стара викликає здуття живота.

Протипоказання

Незважаючи на корисні властивості, це не той овоч, який можна їсти часто та у великій кількості. Слід вживати його обережно з кількох причин.

Часте вживання брукви може призвести до гіпотиреозу. У процесі травлення з неї вивільняються речовини, що пригнічують транспорт йоду у щитоподібній залозі. У великих дозах вони конкурують з йодом у процесі його включення до органічних сполук. Тому людям з гіпотиреозом слід сильно зменшити кількість цього овоча у раціоні.
Страви з брукви не рекомендуються діабетикам, або у невеликій кількості через високий вміст цукру.
Також не рекомендується овоч для людей з делікатним шлунком. Не рекомендується при запаленнях шлунково-кишкового тракту, що проявляються діареєю. Його не можна їсти при гострих захворюваннях шлунка та кишечника.

Що приготувати з брукви?

Протягом багатьох років бруква на наших столах була вкрай рідкісним гостем. Багато хто не знає, як використовувати її на кухні. Існує безліч способів її приготування, все залежить від кулінарних уподобань та фантазій. Багато людей називають смак сирої брукви, як кольрабі – смаком дитинства.

Варіанти приготування

Приготувати брукву можна різними способами:

у салаті у сирому вигляді;
відварити;
запекти;
у маринованому вигляді.

У голодні повоєнні роки брукву випікали та їли замість хліба. Популярним був суп з брукви. Овоч можна запекти у духовці. У Фінляндії її їдять печеною як доповнення до м'ясних страв. Терта разом з вареною морквою та картоплею, з додаванням олії та вершків або молока, вона є доповненням до багатьох святкових страв у Норвегії. Овоч можна натерти на тертці та додати до овочевих пирогів замість картоплі.

Широке вживання овоч отримав у Скандинавії, де його додавали до м'ясних страв, супів та пресервів. Багато дорослих та дітей люблять їсти сиру брукву.

Вона також використовується як підсилювач смаку у супах. Нижче наведено рецепт дуже швидкого та гріючого зимового шведського супу.

Шведський зимовий суп-пюре з брукви

1 велика бруква або 2 маленькі;
1 цибулина;
6 стручків кардамону;
1 л бульйону;
2 столові ложки рослинної олії;
чебрець, перець.

Очистити та нарізати брукву на товсті кубики, цибулю – порізати скибочками. Відкрийте стручки кардамону та висипте зернятка у невелику миску. Розігрійте олію на сковороді, обсмажте цибулю. У каструлі зваріть бульйон, додайте засмажку. Накрийте та залиште варитися на дуже маленькому вогні 40-50 хвилин, доки бруква не стане золотистою. Приправте невеликою кількістю перцю, чебрецю (свіжого або сушеного). Після охолодження влийте у блендер та перемішайте. Подають суп гарячим з грінками, посипавши зеленню, насінням.

Брукв'яний суп з перловою крупою

Інгредієнти:

1 бруква середнього розміру;
1 морква;
склянка перлової крупи;
2 літри води;
копчений бекон (близько 10 грамів);
сіль та перець за смаком.

Бекон помістіть у каструлю з гарячою водою. Додайте перлову крупу та варіть. Коли крупа стане м'якою, додайте нарізані шматочки брукви та моркви. Варіть до м'якості овочів (50 хв). Додайте за смаком сіль та перець. Подають суп з смаженими шматочками сала (шкварками).

Бруква, тушкована зі сметаною

Коренеплід очищають та нарізають дрібними шматочками. На сковороді обсмажують цибулину, нарізану кубиками та брукву, додають бульйон та тушкують до готовності. Наприкінці додають домашню сметану, приправляють сіллю та перцем, тушкують ще 10 хвилин. Страва неймовірно проста та чудова.

Бруква запечена з сиром пармезан

1 кг брукви;
50 г тертого пармезану;
2 гілочки розмарину;
2-3 столові ложки рослинної олії;
сіль.

Брукву нарізати брусочками, як картопля фрі. Розмарин порубати. Перемішати все з олією та сиром. Викладаємо все на деко, вистелене пергаментом та посипаємо тертим сиром. Випікаємо при температурі 200 градусів С 30-40 хвилин, доки овоч не підрум'яниться.

Салат з брукви

300 г брукви;
2 яблука;
2 столові ложки тертого хрону;
1 склянка вершків або майонезу;
рубана зелень;
сіль та цукор за смаком.

Змішайте терту брукву з хроном, тертими яблуками та зеленню, перемішайте з вершками або майонезом, приправте за смаком цукром та сіллю.

Вирощування у відкритому ґрунті

Ще у дуже давні часи людина дійшла висновку, що корені деяких рослин можуть бути їстівними. Наші предки їли брукву, запічену у попелі, як ми сьогодні печемо картоплю.

Сорти відрізняються забарвленням квіток, шкірки, м'якоті та урожайністю. Шкірка буває світлою або забарвленою антоціанами. Сорти з білою м'якоттю, дають світлі квітки, з жовтою – квітки жовто-оранжеві.

Вирощувати цей овоч варто через невеликі кліматичні та ґрунтові вимоги та легкість догляду.

Сорти брукви

Коренеплід, залежно від сорту, може бути сферичним або злегка сплюснутим з жовтою, пурпуровою або біло-пурпуровою шкіркою.

Найпопулярніші сорти:

Сорт, фото	Опис овоча	Вегетаційний період, днів
Верейська	Плід (300 г) округло-плоский, м'якоть жовта, соковита	Середньостиглий сорт, 80-90
Гера	Плід (400 г) синьо-фіолетового кольору, круглий	Середньостиглий сорт, 80-90
Дитяча любов	Плід (300-500 г) овально-округлий, м'якоть жовта, соковита	Середньостиглий сорт, 90-110
Світла мрія	Плід (400 г) овальний, м'якоть жовто-зелена	Середньостиглий, 120
Новгородська	Плід (400 г) овально-округлий, м'якоть жовта, соковита	Середньостиглий, 120
Красносельська	Плід (400-600 г) сіро-зеленого кольору з фіолетовим відтінком, м'якоть жовта	90-120
Вільма	Плід (500 г) жовтого кольору, м'якоть жовта	Середньостиглий, 120

Вимоги до ґрунту

Для вирощування брукви придатні проникні ґрунти, багаті на гумус, переважно на другий-третій рік після внесення гною. У районах з більш слабкими ґрунтами вирощування можливе за умови великої кількості опадів. Цей овоч вимагає ґрунт з рН 6,0-7,5. Занадто кислий ґрунт призводить до атаки кили. Не можна вирощувати брукву після інших овочів з родини капустяних, тому що на неї можуть нападати ті ж хвороби та шкідники.

Якщо не відома родючість ґрунту, в середньому вносять N – 70 кг/га, P₂O₅ – 60 кг/га та K₂O – 160 кг/га, переважно до осінньої оранки. Якщо ці добрива не внесені восени, можна внести їх за 2 тижні до планованого посіву насіння або висадки розсади.

Водні та теплові вимоги

Овоч вимагає найбільшої кількості вологи на початку вегетації та в кінці. Він не чутливий до тривалості дня, має низькі вимоги до температури. Устойчивий до весняних заморозків. Для початку проростання необхідна температура 1-2 °С, перші сходи з'являються через 12 днів. При температурі 5-7 °С поява сходів починається через 6 днів. Оптимальна температура влітку становить 15-18 °С. Якщо температура вища, а кількість опадів невелика, овоч може швидко втратити листя, що призведе до зниження урожайності. Восени, якщо температура становить 5-7 °С, швидкість накопичення маси урожаю знижується.

Посів насіння

Насіння схоже на насіння капусти, але трохи тонше. Воно зберігає схожість протягом 5-7 років. Сім'ядолі схожі на сім'ядолі капусти, але вкриті світлими волосками.

Брукву висівають 2 способами:

насінням прямо у землю у квітні рядами через кожні 15-20 см, з міжряддями 50 см;
другий метод полягає у посіві насіння на розсаду у середині квітня, через 6 тижнів, коли у розсади з'являється кілька листків, її пересаджують на постійне місце, зберігаючи такий самий інтервал 50 × 20 см.

Насіння проростає при 2 °С. Незабаром після появи сходів їм не шкодить мороз до -4 °С. Перші листки, круглі, з зубчастими краями, вкриті волосками, але такі, що ростуть пізніше голі, вкриті восковим нальотом. Розсада дуже чутлива до нестачі світла.

Догляд

Приблизно через 35-40 днів після проростання бруква починає утворювати потовщення, половина якого виступає з-під землі. Форма коренеплоду буває сферичною, видовженою або сплюснутою. Забарвлення м'якоті та шкірки може бути жовтим або білим.

Під час вегетації потрібно боротися з бур'янами, дбати про високу вологість ґрунту та покривати відкриті корені ґрунтом. Рослина потребує поливу під час посухи. Коли їй не вистачає води, корені стають гострими та зморшкуватими

У перший рік вирощування утворює розетку з листків та коренеплід діаметром близько 10 см, а у другий рік – стебло з насінням, що досягає висоти 1,5 м.

Добрива

Бруква добре реагує на мінеральні добрива. Калійні та фосфорні добрива можна використовувати восени, переважно перед оранкою або навесні, за 14 днів до посіву або посадки. Якщо бруква вирощується на ділянці другим урожаєм, перед посадкою також рекомендується використовувати азотні та калійні добрива.

Рослина найбільш чутлива до нестачі калію – створює невеликий коренеплід та дає низький урожай.

Якщо листя світлі, потрібно підживити брукву аміачною селітрою до 75 кг/га. Більш високі дози добрив можуть негативно вплинути на зберігання плода.

Хвороби та шкідники

Небезпечними шкідниками, що виникають при вирощуванні брукви, є:

весняна капустяна муха;
чорна земляна блошка;
блошка хвиляста;
блошка земляна світлонога.

Протягом та в кінці вегетаційного періоду рослини можуть зазнавати нападу гусениць білокочаної капусти, капустяної совки.

Найнебезпечніші хвороби:

кила капусти;
випревання саджанців, чорна ніжка.

Їх можна запобігти, використовуючи правильне формування та вирівнювання pH ґрунту восени. Для цієї процедури найкраще використовувати негашене вапно у дозі до 3 т/га.

Збір урожаю

Термін від посіву до збору урожаю становить 126-140 днів. Збір урожаю проводиться на межі жовтня та листопада. Збирати овоч не складно, тому що корені не глибоко вкорінюються у землі. Збір урожаю проводиться до настання сильних морозів. Виймаємо брукву, підриваючи вилами.

Викопані коренеплоди розкладають на полі в один бік довгими купами, потім відрізають листя та товстіші корені, одночасно прибираючи урожай із землі.

Не можна довго зберігати заморожену брукву, вона легко гниє. Овоч зберігається у земляних курганах як ріпа.

Висновок

Бруква – корисний та легкий у вирощуванні овоч. Головне у догляді за нею – регулярний полив, овоч не терпить посухи, прополювання достатньо одного. Вона устойчива до заморозків, мало вимоглива до ґрунту, росте на проникних, дрібних та піщаних ґрунтах, на хорошому ґрунті дає більш високі урожаї.