Цинерарія срібляста – посадка та догляд, сорти з фото та описом

Декоративні листя цинерарії, вкриті сріблястим опушенням, створюють враження обмерзання. Ці ефектні кущі представляють чудові композиції з іншими рослинами. У статті докладно описано рослину цинерарія срібляста – посадка та догляд, представлені фото в саду, розказано, як її правильно вирощувати на дачній ділянці та на балконі, як вона може перезимувати, як її розмножити.

Зміст

Опис рослини

Цинерарія – трави або напівкущі з родини Айстрові. Деякі рослини з роду Хрестовик, називають цинераріями.

Найпопулярніший у наших садах вид Цинерарія срібляста. Зовсім недавно ці рослини перенесли в інший рід, тому часто виникає плутанина в назвах. На сьогодні цинерарію сріблясту відносять до роду Якобея (Jacobaea), родини Айстрові. І якщо раніше її назвою було Senecio cineraria, то на сьогоднішній день вона відноситься до іншого роду і називається Jacobaea maritima. Незважаючи на ці зміни, стара назва все ще широко використовується, і мало хто знає нову назву.

Даний вид відрізняється від інших сріблястим опушенням, за що й отримав назву «срібляста». Також популярні інші назви:

Хрестовик попелястий;
Цинерарія попеляста;
Цинерарія срібна;
Попільник;
Цинерарія приморська.

Батьківщина Senecio cineraria – Південна Європа, де рослина знайшла найкращі умови для розвитку в багатьох районах. У природі це невисокі кущі висотою 60-80 см, дерев'янисті біля основи, що населяють кам'янисті схили. В наших кліматичних умовах попільник часто вирощується як садова однорічна або багаторічна рослина, якщо забезпечити йому умови для зимівлі під дахом – в неопалюваних підвалах з вікном, світлому гаражі, на горищі, сходових клітках.

Характеристики рослини:

У садах попільник досягає висоти 15-40 см.
Пагони – жорсткі, біля основи сильно розгалужені, вкриті сріблястим опушенням, густо облиствені. Опушення захищає стебла та листя від різкої зміни температури та надмірного випаровування води з тканин.
Листя – опушене, глибоко розсічене. Опушення на дотик м'яке, шовковисте, зовні нагадує зимовий іній. Нижнє листя розташоване на черешках, верхнє листя сидяче, менш розсічене. На нижній стороні листа опушення набагато густіше, ніж на верхній. На старих листках опушення грубішає, набуваючи зеленуватого відтінку.
Квіти. Дрібні жовті неквітучі квітки, з'являються з липня по вересень на другий рік вирощування, тому в нашому кліматі цинерарія квітне рідко. Квітки зібрані в суцвіття-кошики, що складаються з краєвих язичкових квітів, а внутрішні – з трубчастих. Квіти типові для всієї родини айстрових, квіткові кошики нагадують ромашки діаметром 1,5 см.
Плід – сім'янка.

Вимоги до місця посадки, ґрунту

Цинерарія не надто вимоглива, але щоб вона була дійсно гарною, їй потрібно забезпечити належні умови вирощування.

Вид вимагає посадки на сонячному місці, тільки на повному сонці кущики утворюють сріблясте декоративне опушення.

У затінених місцях колір листя буде зеленим, що зробить їх менш декоративними. Попільник здатний рости на досить сухих ділянках. Тільки після посадки необхідно регулярно поливати саджанці, щоб допомогти їхньому вкоріненню.

Попільник не пред'являє високих вимог і досягає успіху в будь-якому садовому ґрунті. Однак, якщо ми хочемо вирощувати його як багаторічник, то потрібно забезпечити родючий, проникний субстрат.

Ґрунт для цинерарії повинен бути:

родючим;
проникним;
гумусовим;
з нейтральним або слабокислим рН (рН 6-7,3).

Посадка, післяпосадковий догляд

Дата посадки (коли краще садити цинерарію сріблясту в відкритий ґрунт): з початку квітня до кінця вересня.

Перед посадкою цинерарії потрібно добре підготувати ділянку: перекопати, вибрати з ґрунту бур'яни і внести в ґрунт перепрелий компост, оскільки попільник любить родючі ґрунти. Садимо сріблясту цинерарію на відстані 20 × 20 см.

Після посадки цинерарію потрібно перші тижні регулярно поливати.

Коли саджанці акліматизуються на новому місці, варто обрізати їм верхівки пагонів, щоб рослини краще кущилися, стали щільнішими.

Вирощування та догляд

Полив

Молоді рослини погано реагують на нестачу води, але у більш старих кущиків немає проблем з перенесенням короткочасної нестачі ґрунтової вологи. Однак вид погано переносить важкі вологі ґрунти та надлишок води. В таких умовах у дорослих рослин швидко розвиваються грибкові захворювання. Попільник краще росте на сонячному місці з помірно вологим субстратом. Під час спекотного літа та затяжної посухи цинерарії потрібен полив, проте небагатий.

Зимуючі рослини в приміщенні поливають помірно, періодично забезпечуючи вологою підсохлий субстрат.

Добрива

Цинерарію підгодовують після посадки в саду – вносять натуральні добрива (біогумус, компост). З червня по вересень застосовують підживлення рідкими добривами, призначеними для квітучих рослин, відповідно до дозування, вказаного на етикетці. Добрива вносять у ґрунт. Також можна підгодувати цинерарію рідкими позакореневими добривами (по листу).

Обрізка

Ефектним виглядом рослина зобов'язана сріблястим листям, густо вкриваючим пагони. Цвітінню рослини та збереженню компактної форми сприяє обрізка кінчиків пагонів. Пізньої осені та навесні видаляють засохлі рослини.

На другий рік вирощування (у липні-серпні) попільник утворює дрібні, жовті квіти, які не надто привабливі. Тому краще відразу видалити їх, щоб рослина могла зосередитися на розвитку листя, а не на живленні квітів та створенні насіння.

У найтепліших районах, при сприятливій температурі навколишнього середовища (не нижче мінус 12 градусів за Цельсієм), попільник може залишатися на зимових клумбах у відкритому ґрунті. Після зими пошкоджені надземні частини перезимувалої цинерарії слід обрізати близько до землі, залишивши тільки свіжі бічні пагони (на фото позначено червоним кольором).

Попільник добре реагує на обрізку, навіть таку радикальну, тому не варто боятися. Через 2 тижні почнуть з'являтися свіжі пагони.

Фото. Перезимувалі у відкритому ґрунті цинерарії після сильної весняної обрізки. На наступних фотографіях видно розвинені в різній мірі бічні бруньки.

Рослини, які збереглися в хорошому стані, можна обрізати більш акуратно – тільки верхушечні частини пагонів.

На фото представлений зовсім не постраждалий від морозу попільник. Фотографія зліва показує стан в кінці березня, фотографія справа – на початку травня.

Зимівля

Цинерарія – багаторічна рослина, яка в умовах Подніпров'я, Середньої Смуги в відкритому ґрунті вирощується як однорічник. При зимівлі в захищених умовах квітки з'являються на другий рік вирощування.

Попільник прикрашає садові рабатки до пізньої осені, витримує зниження температури до мінус 12 градусів за Цельсієм, тому не може перезимувати в більшості регіонів України, за винятком самих південних. Однак восени, коли колеуси та хости вже втратили красу, цинерарія продовжуватиме прикрашати сад.

У регіонах з м'якими зимами рослини вкривають агроволокном або мульчують компостом, садовою корою, сухим листям. Навесні рекомендується обрізати підмерзлі, пошкоджені пагони прямо над землею.

Зимівля цинерарії вимагає її зберігання в прохолодному приміщенні з температурою близько +10 градусів за Цельсієм, з доступом до світла, наприклад, на підвіконні.

Це може бути неопалюване приміщення з вікнами – сходова клітка, горище, підвал, гараж. Однак у наступні роки вирощування форма рослин змінюється, і кущики вже не виглядають так привабливо. Тому найкраще рішення – сіяти насіння щороку або купувати готові саджанці.

Хвороби та шкідники

Найчастіше на цинерарію нападає попелиця, рідше трипси. Попелиця з'являється на нових приростах, колонії попелиці швидко викликають відмирання верхівок рослини та скручування листя. Шкідники також передають вірусні захворювання. Наявність попелиць приваблює на клумби мурах, що поїдають виділений попелицею солодкий сік.

Природними способами позбавлення від шкідників є вирощування захисних рослин – нагідок, лаванди, чаберу садового. Невеликі скупчення попелиці можна змити водою. При масовому виникненні шкідників необхідно обприскувати рослини хімічними препаратами.

Попільник стійкий до хвороб. Тільки під час вологого літа грибкові захворювання можуть вражати його – іржа, альтернаріоз.

Іржа не вбиває рослини, але змушує виглядати дуже негарно. Захворілу іржею рослину слід видалити з клумби, поки вона не заразила сусідні.

Розмноження

Цинерарія розмножується насінням та живцями.

Насінням

Найчастіше цинерарію розмножують насінням. Цей метод простий та дешевий, що вимагає лише певної кількості часу.

Коли сіяти насіння цинерарії на розсаду? Насіння для розсади висівають у лютому-березні для вирощування в домашніх умовах. Посів слід починати за 10-15 тижнів до посадки в ґрунт.

Посів насіння та вирощування розсади:

Насіння висівають у ящики, заповнені субстратом, призначеним для розсади. Ґрунт для посіву насіння цинерарії також можна приготувати самостійно, змішавши торф з річковим піском або перлітом у співвідношенні 1:1. Можна також змішати садову землю з піском або торфом.
Для проростання насінню цинерарії потрібне світло, тому ґрунтом їх не прикривають, але акуратно притискають до землі. Насіння не капризне, проростає легко.
Після появи 2-3 справжніх листочків, розсаду пікірують і висаджують у горщики.
У сходів, що досягли висоти 10 см, обламують верхівки. Обрізка верхівок дозволить рослині добре кущитися, сформувати гарну форму.
Перед посадкою у відкритий ґрунт розсаду цинерарії потрібно загартовувати. Для цього горщик виносять на вулицю спочатку на 30-60 хвилин у теплі дні, потім тривалість загартування поступово збільшують.

Саджанці цинерарії саджають у відкритий ґрунт, коли минула небезпека заморозків – у другій половині травня, на відстані 20 × 20 см.

Живцями

Живці цинерарії можна нарізати з материнської рослини в кінці березня. Перш ніж садити живці у горщик, занурюємо їх у коренеутворювач, наприклад «Кореневін». Вкорінюють живці у вологому субстраті.

Застосування в саду – ефектні композиції

Цинерарія знаходить широке застосування в садах. Це чудове прикраса садових куточків створює оригінальні композиції на квіткових клумбах. Її також можна висаджувати на балконах, терасах у горщиках.

Це цінна рослина з декоративним листям, яка використовується як прикраса клумб, бордюрів, як фон, тому що на фоні її сріблястого, глибоко розсіченого листя чудово виглядають інші види, особливо квітучі. Попільники можуть створювати щільні сріблясті килими, заповнюючи клумби.

Рослина створює привабливі композиції з садовими квітами. На клумбах з нею варто посадити:

Космею двічіперисту (Cosmos bipinnatus) – походить з Мексики, квітне з липня по осінь.
Ворсянку лісову (Dipsacus fullonum), може вирости до 2 м у висоту. Квітне з липня до кінця серпня.

Підходить для посадки на порожні місця, де відцвітають літні квіти. Добре виглядає на осінніх клумбах з квітучими восени рослинами:

вереском;
недоторкою;
садовою геранню.

Цинерарію часто саджають у скверах, на міських клумбах, де вона гарно контрастує з:

трояндами;
чорнобривцями;
бегоніями;
календулою.

Цинерарію часто саджають в садах, тому що вона має ряд переваг:

цікава форма та колір листя;
її надзвичайно легко вирощувати;
відносно стійка до нестачі води;
дуже довго прикрашає сад, тому що досить морозостійка – витримує температуру -12 -15 градусів С;
розсаду легко виростити з насіння;
універсальне застосування – підходить для квіткових горщиків, клумб, балконів, терас, створення бордюрів.