Квіти ацидантера - посадка та догляд, вирощування з цибулини, фото

Гладіолус Мюріел або ацидантера – надзвичайно ефектна рослина з елегантним, екзотичним зовнішнім виглядом. Її саджають у садах не тільки через гарні квіти, а й через приємний аромат. Як вирощувати ацидантеру – посадка та догляд у відкритому ґрунті, у горщиках у домашніх умовах, як розмножувати рослину розказано у цій статті.

Опис рослини

Ацидантера – багаторічник, ботанічно тісно пов’язаний з усім відомим гладіолусом, про що свідчать форма листя та розташування квітів. Однак квітки менші, ніж у гладіолусів, і з’являються лише у білому кольорі. Рослина, яку культивують у нашій країні, природним чином зустрічається на схилах гір Ефіопії (раніше Абісинія).

Рослина випускає у сезон із бульби 3-4 листки, подібні до листя гладіолуса. Квітконос вищий (висота близько 1 м) і закінчується досить коротким 10-15 см суцвіттям, на якому є різна кількість квіток: до 12 штук. Додаткове прикраса квітки ацидантери – невелике бордове або пурпурне пляма, розташоване біля основи кожного пелюстка корони. Квіти з’являються у другій половині літа (серпень-вересень).

Коротка характеристика

Рід Ацидантера включає близько 25 видів, що ростуть у дикій природі в Африці. Види різняться за забарвленням квіток, довжиною квітконосів, періодом цвітіння та зовнішнім виглядом бульби. Найпопулярнішим видом є Двоколірна ацидантера, вперше описана у 1896 році, що походить з гірських та тропічних районів Східної Африки.

Різновид «Murielae» з Ефіопії широко поширений. У своєму природному стані квітка зустрічається на вологих скелях та скелястих урвищах на висоті 1200-2500 м над рівнем моря. В результаті селекційних робіт після схрещування Двоколірної ацидантери з її різновидом Murielae було отримано гібрид Acidanthera x tunbergii «Zwanenburg», що характеризується більшими квітками та початком цвітіння на 2-3 тижні раніше, ніж вихідна форма.

Вимоги до місця посадки

Ацидантера віддає перевагу сонячним позиціям у саду, але також буде цвісти у напівтіні. У тіні рослина цвіте слабкіше, але довше.

Вимоги до ґрунту:

• легкий,
• добре дренований,
• глибоко оброблений,
• з нейтральною реакцією.

На кислих ґрунтах варто внести восени вапно.

Місце посадки ацидантери готують восени попереднього року. На відведеному місці не повинні були вирощуватися цибулинні рослини, особливо з родини Півникові.

Посадка

Термін посадки ацидантери:

• у горщики у домашніх умовах – весна (березень);
• у відкритий ґрунт – травень.

У березні цибулини ацидантери висаджують у горщики на глибину близько 5 см, а потім після останніх заморозків із грудкою ґрунту рослини пересаджують у сад. У відкритий ґрунт бульби саджають, коли температура ґрунту становить мінімум 10 °C. Рослини сходять досить швидко – через 2 тижні.

Якщо потрібно, щоб рослини зацвіли у кінці літа, саджають великі бульби з обхватом понад 8 см. Можна садити одразу у землю у травні. Травневий період посадки сприяє цвітінню.

Розмноження ацидантери здійснюють маленькими дочірніми цибулинами – дітками. Отримані таким чином рослини цвітуть приблизно через 2-3 роки.

Якщо бульб багато, можна розділити їх на 2 частини. Вибрати найбільші екземпляри з обхватом понад 8 см і посадити на обране місце. Решту бульб саджають у напівтінь.

Коли у рослин із другої частини з’явиться перша квітка, видаляють увесь квітконос, це дозволяє досягти значного збільшення розміру бульб. Наступного року знову вибирають найбільші бульби, а решту знову направляють на виробництво більших. Кількість зеленої маси безпосередньо впливає на ріст підземної частини рослини.

Всі бульби ацидантери перед посадкою, якщо не застосовувалися захисні засоби, потрібно замочити на 1 годину у легкій теплій воді.

Глибина посадки:

• маленькі дітки сіють у ямки глибиною 3 см;
• великі бульбоцибулини – на глибину 7-10 см.

Відстань між рослинами – 10-20 см.

Окремо садимо більші цибулини. Починати посадку можна після середини квітня. У рослини тоді є більше часу, щоб сформувати цибулину.

Увага! Нічні температури в межах 2 градусів за Цельсієм можуть пошкодити рослини. Таким чином, посів слід адаптувати до поточних погодних умов.

На ранніх стадіях росту сіянці чутливі до бур’янів. Необхідно систематично видаляти бур’яни.

Вирощування та догляд

Ацидантеру вирощувати не складно, проте рослина вимагає певної уваги. Обробка ґрунту включає прополювання, полив у разі посухи, підживлення складним добривом. Якщо квіти не були зрізані у вазу, зів’ялі суцвіття видаляють, щоб вони не уродували рослини, а формуючіся насіння не послаблювали ріст бульб. Детальніше про вирощування ацидантери та догляд у відкритому ґрунті описано нижче.

Добрива, підживлення

Протягом вегетаційного періоду немає необхідності удобрювати ацидантеру. Хоча на добре підготовлених ґрунтах восени та навесні можна підживити квіти двома дозами складних добрив:

1. перша доза добрива – наприкінці травня,
2. друга – у липні.

Однак при вирощуванні рослини у контейнері необхідно принаймні 1 раз на тиждень забезпечувати ацидантеру добривами, адаптованими до фази росту. Можна підживлювати кожен другий полив, але тоді обмежити дозу добрив до ¼ того, що вказано у рекомендаціях на упаковці препарату.

Квітникари радять підживлювати ацидантеру з травня до середини червня препаратом «Флоровіт» один раз на 1-2 тижні. Підживлення закінчують на початку цвітіння.

Полив

При вирощуванні ацидантери у контейнерах ґрунт між поливами повинен трохи підсохнути або хоча б має висохнути її верхній шар. В іншому випадку цибулина гнитиме.

У відкритому ґрунті полив виконують помірний, але регулярний. У спеку кількість поливів збільшують.

Догляд восени, зимівля

Рослина починає висихати після цвітіння. Процес жовтіння та висихання кінчиків листя починається раніше, але після цвітіння цей процес набирає обертів.

Ацидантера – неморозостійка рослина, тому цибулини потрібно викопувати на зиму. Зберігають їх у сухій, теплій кімнаті (15-17 °C), тому що вони легко гниють при нижчих температурах. Бульби розміщують у 2-3 шари у коробці з щілинами для вентиляції.

Коли і як викопувати бульби ацидантери:

1. Терміни – на межі вересня та жовтня приступають до викопування бульб.
2. Викопані бульбоцибулини із залишками наземної частини викладають у тіні, у провітрюваному місці, захищеному від опадів. З очищенням поспішати не слід.
3. Приблизно через 2 тижні видаляють залишки листя та квітконосів, стару висохлу материнську бульбу, відокремлюють дочірні бульби, яких буває кілька. Поруч із ними прикріплені маленькі бульби-дітки.
4. Бульбоцибулини сортирують.

Які цибулини ацидантери дадуть квіти?

• Бульби діаметром від 6 см можуть цвісти або не цвісти.
• Решту розглядають, як посівний матеріал для вирощування більших бульб.

Бульбоцибулини різних розмірів висаджують окремо:

• великі цибулини зацвітуть через 2 роки,
• маленькі – не раніше, ніж через 3 роки.

Маленькі цибулини мають провести зиму при 15-17 градусах Цельсія. При нижчих температурах та високій вологості цибулини легко піддаються гниттю.

Хвороби та шкідники

Найпоширеніші захворювання ацидантери:

• суха гниль стебел та бульб,
• фузаріоз.

Щоб захистити рослини від хвороб, бульби замочують на 15-20 хвилин у суміші з наступних компонентів:

• Топсин М 500 (у концентрації 0,6%);
• Каптан 50 суспензія (у концентрації 1,0%);
• Сумілекс 500 (у концентрації 0,5%).

Найчастіше зустрічається шкідник – трипси. Щоб захистити рослину, принаймні частково до появи шкідника, бульби обробляють протягом однієї години у розчині Діазолу 500 (0,075%).

Ці процедури мають проводитися окремо, з перервою мінімум 24 години.

У період вегетації найчастіше з’являється сіра гниль. Хвороба проявляється у коричневих плямах на листі, які зливаються та викликають висихання листя з верхівки. На квітах з’являються водянисті плями. Краще починати обприскування якнайшвидше, використовуючи принаймні 2 обробки кожні 5-7 днів по черзі у концентрації:

• Браво 500 SC (0,2%);
• Пенкоцеб – також у концентрації (0,2%).

Трипси також можуть з’явитися під час вегетації. Симптоми їх присутності:

• висихаючі квіткові бруньки;
• спотворені квіти;
• коричневі плями на пелюстках квітів, листі.

Для боротьби з трипсами використовують препарати, доступні у невеликих упаковках – карате зеон або інший інсектицид.

Якщо коричневі, сухі або хлоротичні плями з’являються на листі або квітах, а квіти спотворені, це ознака вірусної хвороби. Тоді єдиний вихід – видалити заражені рослини та спалити їх після висихання.

Застосування у саду

Білі квіти ацидантери чудово виглядають на літній клумбі та у вазі, у горщиках для прикраси терас, балконів, інтер’єру квартир. Ці гарні рослини виростають до 90 см і ідеально підходять для посадки групами. Квітки схожі на традиційні гладіолуси, але зазвичай вони білі. Вони пахнуть інтенсивно (але дуже приємно), приваблюють бджіл та метеликів своїм ароматом. Гарно виглядає рослина на фоні темної зелені.

Абісинський гладіолус чудово виглядає поруч із іншими цибулинними рослинами. Варто посадити його біля часто відвідуваних місць, тому що він приємно пахне, гарно сяє вночі, заманюючи різнокольорових метеликів. Через чарівні та елегантні суцвіття рекомендується зрізати квіти – вони довго залишаються свіжими у вазі. Зрізку проводять, коли починає розвиватися перша брунька.