Один із найкрасивіших весняних чагарників екзохорда прикрашений круглими, білими, наче перлинними квітковими бруньками. У квітні-травні він вкривається великою кількістю великих блискучих білих квітів, що нагадують квіти яблуні. У цій статті ми представляємо фото та опис чагарника екзохорда, інформацію про посадку та догляд за ним, вирощуванні та розмноженні. Він добре росте на будь-якому садовому ґрунті з низьким вмістом вапняку. Його відносно невеликий розмір робить його незамінним у невеликих садах, на живоплотах, клумбах, у контейнерах.
Зміст
Опис рослини
Екзохорда (лат. Exochorda) – рід листопадних чагарників, що належить до родини Розові. Представники роду в природі поширені в лісах Азії, особливо часто зустрічаються в Китаї. Деякі види використовуються як декоративні рослини. В Україні екзохорду також називають «струноплідник», а англійці «перлинний кущ» (Pearlbush) або «перлинне дерево». Весною вона є однією з найчарівніших садових рослин.
Цей чудовий, гнучкий і витончений чагарник заслуговує особливої уваги. Ще на стадії розвитку бруньок, він виглядає, наче вкритий блискучими перлинами. Його цвітіння захоплює дух, коли з квітня по травень розкриваються великі квітки чистого білого кольору, деякі з яких поширюють тонкий фруктовий аромат.
Витривала, не хворіюча, непримхлива рослина пристосовується до багатьох умов, але віддає перевагу: не палючому сонцю, доброму, маловапняковому, проникному і досить вологому ґрунту.
Цей листопадний чагарник відносно невеликого розміру є безпрограшним варіантом для будь-якого саду, навіть невеликого, може використовуватися у вільних живоплотах, на клумбах, у контейнері на затіненій терасі.
Розміри чагарника
Екзохорда має густу форму з рихлими гілками, більш-менш компактними, гнучкими, надзвичайно витонченими, прямостоячими в молодому віці та природно вигнутими, що з віком надає чагарнику гарного плакучого вигляду. Його висота у зрілому віці становить 1,5-4,5 м, з часом кущ має тенденцію розширюватися, часто його ширина перевищує висоту.
Листя
На тонких, гнучких гілочках ростуть дрібні, довгочерешкові листки завдовжки 4-8 см, чергові, прості, видовжені або овальні, цілокраї або дрібнозубчасті, іноді загострені. Колір листкової пластини світло- або середньо-зелений, у деяких видів (Exochorda racemosa) пластини темніші зворотного боку і вкриті тонким пухом.
Восени листя набуває жовтого забарвлення, а взимку, після їх опадання, як прикраса залишаються пурпурно-коричневі пагони чагарника. У екзохорди «Наречена» (The Bride) листя перед опаданням набуває гарного золотисто-жовтого кольору. У Е. Жиральда блідо-зелене листя має червонуваті жилки та черешки.
Квіти, плоди
Весняною струноплідник у повній мірі проявляє ефектну індивідуальність. Його рясне весняне цвітіння викликає захват ще до того, як розквітнуть квіти!
У квітні-травні витончені молоді стебла чагарника вкриваються низкою атласних чисто-білих квіткових бруньок, круглих, як перламутрові перлини, за що чагарник отримав англійське прізвисько «перлинне дерево». Зібрані у верхівкові суцвіття по 6-10 штук, вони квітнуть великими, переважно напівмахровими квітками, білосніжними з блідо-жовтим центром або зеленим вічком.
Чашоподібні квіти мають діаметр 1-4 см, складаються з 5 пелюсток, зібраних навколо пучка тичинок. Весняна зелень листя зникає під цією сніговою лавиною блискучих квітів, що нагадують цвітіння яблуні та груші. Ніби весільний шлейф, гілки граціозно вигинаються під вагою ніжних віночків.
З ледь розквітлих квітучих гілочок можна складати свіжі ранні букети.
Більшість видів екзохорди не дуже ароматні, проте квіти деяких (наприклад, Exochorda giraldii) поширюють легкий солодкий аромат.
Квіти перетворюються на дуже дивні плоди у вигляді п'ятикутних коробочок, що містять 1-2 крилатих насінини, хоча плодоношення в нашому кліматі рідкість.
Зіркоподібні, кутчасті плоди (дерев'яні мішечки), очищені від шкірки, що з'являються після закінчення цвітіння, спочатку також оригінальні та декоративні, але при дозріванні загнивають.
Екзохорда бере свою назву з грецької мови і означає «corde externe» або «зовнішній шнур», маючи на увазі шнур, який утримує насіння.
Фото. Листя, бруньки, квітки та плоди екзохорди
Основні види та сорти
Рід налічує 3-5 видів за різними джерелами:
- Екзохорда (струноплідник) китицева або великоквіткова (Exochorda racemosa або E. grandiflora) – найперше «перлинне дерево», завезене до Європи. Під час цвітіння виглядає як водоспад білих квітів.
- Е. Жиральда (Exochorda giraldii) зі слабо ароматними квітами.
- Е. пилчасто-листа (Exochorda serratifolia), особливо популярний сорт ‘Snow White’.
- Е. Королькова (Exochorda korolkowii) – рідко культивується.
- Exochorda x macrantha – гібридна форма, «Наречена» (The Bride) є найпопулярнішим гібридом цієї лінії.
Усі види легко вирощуються, як і спіреї, не вимагають особливого догляду. Дуже витривала екзохорда витримує різні ґрунтові умови, але віддає перевагу ґрунтам з тенденцією до кислотності або нейтральності, з хорошою проникністю. Для неї також краще вибирати місце на не палючому сонці або в півтіні, у холодних регіонах – на повному сонці.
Морозостійкість рослини варіює від -15 до -28 °C, у деяких сортів до -34 °C. Купуючи саджанці, обов'язково уточнюйте цю інформацію у продавця, щоб морозостійкість виду або сорту відповідала кліматичним умовам місцевості.
Фото. Екзохорда великоквіткова
Нижче наведено фото та описи популярних сортів екзохорди.
«Зе брайд» або «Наречена»
Найвідоміший представник роду – гібрид Exochorda x macrantha The Bride «Зе брайд», у перекладі – «Наречена» квітне з квітня по травень, досягає висоти 2 м. Кущ екзохорди «Зе брайд» відрізняє дуже густе листя, гарний плакучий габітус і рясне весняне цвітіння осліплюючо-білого кольору. Компактна рослина, ідеально підходить для невеликих садів, контейнерів.
Фото. Чагарник екзохорда «Зе брайд» (The Bride)
Ніагара
Сорт екзохорди великоквіткової «Ніагара» (Exochorda racemosa Niagara) квітне з квітня по травень. Кущ має компактну форму (висота – 1,5 м) з пониклими дугоподібними гілками, що несуть безліч квітів у чисто-білих букетах. Осліплююче виглядає весною, підходить для вільних живоплотів, одиночних посадок як солітер на клумбах.
Меджикал Спрінгтайм
Досить новий сорт екзохорди великоквіткової «Меджикал спрінгтайм» (Exochorda racemosa Magical Springtime) з періодом цвітіння з травня по червень досягає у зрілому віці висоти 1,2 м. Його не потрібно обрізати, щоб щороку на гілках розквітала безліч квітів. Без особливого догляду утворює прямостоячий кущ із злегка розлогим габітусом.
Snow White
Сорт Snow White або «Білосніжка» рясно квітне, має компактний прямостоячий габітус, виростає до 4 м заввишки.
Лотус Мун
Сорт екзохорди «Лотус Мун» (Lotus Moon) досягає висоти 1,5 м і такої ж ширини. Квітне чагарник весною, вкриваючись масою білих квітів. Підходить цей сорт екзохорди для посадки та догляду в Київській області, середній смузі України.
Де садити?
Чагарник боїться тільки палючого сонця, занадто сухої землі влітку та надлишку вапняку в ґрунті, що викликає хлороз листя. Він добре переносить періоди посухи, а при посадці в захищених від сильних морозних вітрів місцях терпимий і до низьких температур.
Чагарник віддає перевагу сонячному, але не спекотному місцю, у південних регіонах для нього краще відвести затінену ділянку. Потрібно уникати занадто густої тіні, де цвітіння буде менш помітним.
Ця невибаглива рослина адаптується до будь-якого звичайного ґрунту, за умови, що він добре проникний. Однак найкращий ґрунт для екзохорди:
- глибокий;
- родючий;
- злегка кислий;
- вологий влітку.
Лише деякі екзохорди, такі як Exochorda serratifolia або «Наречена», трохи краще переносять вапняк.
Деякі сорти розростаються до 3-х метрів у ширину, вимагають достатньо місця, щоб вільно розвиватися. У великому саду найкращий ефект можна отримати при посадці екзохорди групами по 3 кущі.
Весняною рослина сяє розкішшю квітів протягом 1-2 місяців, на решту 10-11 місяців варто підібрати їй вічнозелених супутників.
Чагарник універсальний, добре виглядає у вільних живоплотах з іншими квітучими чагарниками з весняним або ступінчастим цвітінням, підходить для оформлення переднього або заднього плану чагарникової клумби або бордюру багаторічних рослин.
Посадка та догляд
Коли садити екзохорду? Бажано садити чагарник восени, щоб рослина спокійно вкоренилася взимку і зацвіла наступної весни. Також можна садити весною з квітня по травень, після сильних холодів.
Як посадити екзохорду в відкритий ґрунт?
При посадці дотримуйтесь відстані 1 м між кожним кущем, саджайте у глибокий, маловапняковий, добре дренований ґрунт. Якщо ґрунт занадто лужний, додайте у посадкову яму кислий ґрунт для вересових або азалій.
Посадка екзохорди в відкритий ґрунт покроково:
- Перед посадкою замочіть кореневий ком саджанця у воді. Можна поставити саджанці разом із горщиком у відро з водою на 5 хвилин.
- Ділянку для посадки потрібно перекопати, ґрунт розпушіть, виберіть каміння, коріння бур'янів.
- Посадкову яму викопують розміром у 2-3 рази ширше кореневого кома саджанця.
- Вийміть саджанці з горщика, посадіть його в центр ями.
- Засипте ямку садовою землею, перемішаною з листовим компостом. У разі вапнякового ґрунту можна додати пару лопат ґрунту для азалій, вересових.
- Злегка утрамбуйте землю, зробіть невелику лунку для полегшення поливу.
- Навколо чагарника розсипте органічну мульчу з соснової кори.
- Добре полейте.
Деякі сорти Exochorda racemosa, наприклад, сорт Magical Springtime, можна вирощувати у великому горщику.
Посадка екзохорди у горщик:
- Горщик для екзохорди повинен мати діаметр мінімум 50 см. На дно горщика потрібно насипати шар дренажу (гравій, уламки розбитого посуду, керамзит).
- Готуємо ґрунтосуміш із 3/4 універсальної горщикової землі, 1/4 піску та компосту.
- Садимо рослину у горщик, мульчуємо, поливаємо.
Горщик можна поставити на терасі, захищеній від прямих сонячних променів.
Вирощування та догляд
Незважаючи на дещо кволий вигляд, як тільки саджанці потрапить у сад і отримає належний догляд, регулярний полив у перше літо, він покаже енергійне зростання.
Полив, мульчування, удобрення
Після посадки екзохорді потрібен уважний догляд, особливо потрібно стежити за забезпеченням її водою влітку. Цей чагарник боїться посухи, але пристосовується до сухих садів із хорошою органічною мульчею або шаром зрілого компосту. Тому як добриво для екзохорди та для збереження вологості ґрунту біля коренів у літню спеку, щороку в кінці червня варто розкладати біля основи кущів шар добре перепрелого компосту. Зазвичай інших додаткових підгодівель екзохорда не вимагає. Але на дуже бідних ґрунтах варто використовувати мінеральні добрива для квітучих чагарників.
У період вегетації екзохорду поливають 2 рази на тиждень.
Коли підросте і добре вкорениться, чагарник буде більш стійким до посухи, буде вимагати поливу лише у разі тривалої сильної спеки.
Екзохорду у горщиках потрібно поливати, як тільки ґрунт стане сухим. Дайте субстрату підсохнути між двома поливами. Восени на поверхню ґрунту можна додати компост.
Обрізка
Також потрібно знати, коли і як обрізати екзохорду. Цей чагарник квітне на минулорічних пагонах, тому обрізають його після того, як він відцвіте. Після цвітіння рекомендується легка обрізка, щоб відновити гарну форму куща, видалити відцвілі гілки.
Щороку обрізайте відцвілі гілки, трохи вище ока, на третину довжини. Добре прорідіть центр чагарника.
За допомогою секатора видаліть мертву деревину, заплутані гілки, які порушують баланс форми куща.
Кожні 2-3 роки обрізають 1/4 найстаріших і занадто низьких гілок біля основи, це стимулює кущ до утворення нових стебел.
Шкідники, хвороби
Витривала екзохорда несприйнятлива до хвороб. У занадто вапняковому ґрунті вона буває чутлива до хлорозу, що викликає знебарвлення та пожелтіння листя. Винуватцем може бути занадто жорстка поливна вода, краще поливати дощовою водою або відстоювати воду перед поливом. За необхідності варто внести торф або вересову землю.
При сильному хлорозі вносять хелати заліза.
Зимівка
Екзохорда морозостійка, у Київській області, середній смузі України зимує добре, за умови правильного підбору сорту. Однак можна вкрити її на зиму, особливо у вітряних місцях, щоб захистити від сильних морозних вітрів.
Морозостійкість екзохорди: до -28,9 °C, деякі сорти до -34 °C.
Як розмножувати?
Екзохорду можна розмножувати живцями, проте це нелегко. Живці нарізають у червні-липні відразу після цвітіння.
Як розмножити екзохорду живцями:
- Наріжте однорічні гілочки завдовжки 10-15 см.
- Видаліть із живців усі нижні листки, можна залишити пару листків на кінці пагона.
- Нижні кінці живців потрібно замочити у препараті, що сприяє вкоріненню (наприклад, Кореневін).
- Посадіть живці у легкий проникний субстрат, що складається з універсальної землі та піску. Поставте горщики у тіні.
- Регулярно зволожуйте.
Живці взимку потрібно тримати у прохолодному місці, але без впливу морозу. Весною вкорінені саджанці пересаджують окремо, а через рік висаджують у відкритий ґрунт.
Вирощування екзохорди з насіння в домашніх умовах проводять рідко. Рослини не будуть точно повторювати сортових ознак материнської рослини. Насіння проростає важко, перед посівом їх рекомендують на 1-2 місяці покласти у холодильник для стратифікації.
Використання у ландшафтному дизайні
Цей листопадний чагарник весною утворює справді сенсаційний кущ із вигнутих гілок, коли він вкривається квітковими бруньками, а потім великими білими квітами. У сад він вносить нотки природності. Його витончена форма дозволяє висаджувати його ізольовано, під ним можна висадити килими з весняних цибулинних квітів із цикламенами, білими гіацинтами, нарцисами, хіонодоксами.
При розумних розмірах і привабливому зовнішньому вигляді екзохорда легко поєднується у вільній живоплоті з іншими листопадними або вічнозеленими весняно-квітучими чагарниками, поряд можна посадити наступні рослини:
- вейгелу;
- спірею;
- пієріс;
- іргу;
- айву японську;
- керію;
- фотінію;
- дейцію;
- чубушник садовий;
- буддлею;
- червонокорінник (цеанотус);
- троянди.
Ці чагарники почнуть цвісти після того, як квіти екзохорди відцвітуть.
Уникайте занадто контрастних асоціацій із теплими кольорами, білі квіти екзохорди краще поєднуються з пастельними, ніжно-рожевими або блідо-блакитними тонами.
На великих романтичних клумбах екзохорда стане ідеальним супутником для:
- магнолій;
- анемони;
- водосборів;
- астранцій;
- бруннери;
- дицентри;
- багаторічних геранів;
- дзвіночків;
- лілейників;
- півоній.
Можна посадити екзохорду на передній план живоплоту з темних вічнозелених чагарників, які будуть гарно контрастувати з її білосніжними квітами.
У горщику посадіть біля основи рослини кілька весняних цибулинних квітів із блакитними або жовтими квітами (крокуси, гіацинти), які створять приємний контраст.
Часті запитання
Чому жовтіє листя екзохорди?
Екзохорда не любить вапняк, у разі надлишку вапняку в ґрунті листя знебарвлюється, жовтіє: рослина уражається хлорозом. Поливайте лише дощовою водою і щороку підгодовуйте розкладенним компостом. Якщо листя все ще хлоротичне, пересадіть кущ весною або восени на ділянку, де вапняку в ґрунті мало. Також ефективним засобом від хлорозу є хелати заліза.
Якщо ґрунт злегка вапняковий, чи можна садити екзохорду?
Так, ця рослина менш чутлива до кальцію, ніж вересові чагарники, рододендрони або камелії. Існує вид, більш стійкий до вапнякових ґрунтів — Exochorda serratifolia. Гібрид «Наречена», також добре переносить злегка вапняковий ґрунт. При посадці покращіть ґрунт сумішшю з вересової землі та торфу.
Якщо ґрунт занадто вапняковий, краще відмовитися від посадки екзохорди, в іншому випадку доведеться постійно робити добавки вересової землі, дорогих хелатів заліза і отримати в нагороду слабкий кущ, схильний до хлорозу.