Секрети вирощування хости – посадка та догляд, фото сортів

Хоста – це декоративна багаторічна рослина, яка цінується за гарне листя та можливість рости в затінених, вологих куточках саду. У статті представлена інформація про посадку та догляд за хостою в відкритому грунті, описані найцікавіші сорти для посадки в садах, на дачах, способи розмноження.

Зміст

Опис рослини

Хости – дуже різноманітні – від гігантів, що утворюють розлоги рослини заввишки понад 1 метра до карликових кущиків, висота яких не перевищує 10 см, ідеально підходящих для контейнерів або насаджень у групах. Завдяки такому різноманіттю квітка хоста може прикрашати різні за дизайном сади.

Ця багаторічна рослина родом з Далекого Сходу (Китай та Японія) була дуже популярна в садах Англії XIX століття. Зараз вона переживає свій ренесанс, на ринку є величезна кількість нових сортів.

Хоста – багаторічник із широким спектром застосування. Вона цінується передусім як рослина, яка віддає перевагу тіні, проте деякі різновиди можуть рости в напівтіні та навіть у місцях із досить сильною інсоляцією.

Листя

Листя хост мають різні розміри, форму та незвичайне різноманіття забарвлення.

Форма листя буває:

ланцетною,
яйцеподібною,
овальною,
серцеподібною,
круглою.

Кольори листя: зелений у різних відтінках, жовтий, блакитнуватий, зелено-синій, білий, золотий. Ці кольори виглядають як однорідні або в різних комбінаціях відтінків, з темними чи світлими краями на листі, смугами, плямами різної інтенсивності та візерунків. Додаткова перевага цих рослин – змінність кольорів та листя протягом сезону.

Важко описати кольори, їх різні відтінки, ширину та форму листя, тому краще поглянути на фотографії, щоб уявити собі все різноманіття та чарівність хости.

Квіти

Хости вирощують переважно заради гарного листя. Їх квіти непомітні й часто затінюються декоративним листям. Лише квіти деяких сортів заслуговують на увагу.

Зазвичай у описі сорту є інформація: квітки лавандові, світло-лавандові, майже білі. Іноді квіти, крім основного кольору, мають цікаве забарвлення в колір, відмінний від цілого квітка. Виділяються цікаві форми квітів, багато з них мають дуже приємний та інтенсивний аромат.

Розмір рослин

Залежно від розміру хости поділяють на 6 груп:

	Назва	Висота хости, см
1	Мініатюрні	7,5-15
2	Маленькі	15-30
3	Середній розмір	30-60
4	Великі	60-90
5	Дуже великі	75-90
6	Супер великі	понад 90

Найменші кущики мають діаметр близько десяти сантиметрів.

Одна з найбільших хост – сорт «Імператриця Ву» (Empress Wu). Її висота становить 1,5 метра, розмір листа сягає 45-60 сантиметрів. Вид такого гіганта вражає.

Фото. Хоста Імператриця Ву

Кілька цікавих фактів про хосту

Хости можуть рости на одному місці 100 років, проте досягають зрілості у віці 6-9 років залежно від сорту.
Молоді рослини часто не схожі на дорослі (мають різне забарвлення, форму, текстуру листа). Це особливо актуально для блакитних сортів. Молоді саджанці синіх сортів переважно зелені або злегка зелено-блакитні.
Багато сортів із зеленим листям із жовтим центром або жовтим листям із зеленим краєм (наприклад, «Голд Стандарт», «Парадигма» (Paradigm), «Колор Глорі» (Color Glory)) на початку весни повністю зелені, під впливом світла з'являється жовтий колір. Перш ніж починати хвилюватися, що придбали не той сорт, варто трохи почекати.
Немає сортів із блакитним або синім листям. Усі листя зелено-блакитні (багато чого залежить від удобрення). Блакитний колір рослини отримують завдяки воску, який покриває листову пластинку. Для оцінки використовується спеціальна 5-бальна шкала. Наприклад, сорт «Халціон» (Halcyon) вважається синім і має рівень 2. Синій колір стає найінтенсивнішим навесні.
Сорти хости з білим листям зберігають колір лише на початку весни та порівняно швидко зеленіють. Вища температура та сонце прискорюють процес зеленіння, тому такі сорти вимагають прохолодного затіненого розташування.
Розміри рослини хости, наведені в описі сортів, приблизні. На кінцеву висоту впливають багато факторів: мікроклімат, ґрунт, полив, удобрення.
Більшість сортів змінює колір протягом сезону.
Восени листя хости жовтіє та відмирає, це відбувається в різний час залежно від сорту. Процес починається у вересні, триває у жовтні.
Хости не захоплюють територію, але з кожним роком утворюють великі скупчення, з великою кількістю пагонів, аж до розмірів, зазначених у описі сортів.
Хости не вимагають особливого догляду.

Деякі сорти – фото

Сорти хости відрізняються за формою, розміром, забарвленням листя. Завдяки різнокольоровим сортам із яскравим або строкатим листям можна прикрасити будь-який затінений куточок саду.

Назва та опис сорту	Фото
«Блакитний ангел» Blue Angel. Висота/ширина – 100/180 см. Лист (довжина/ширина) 46/31 см. Колір листя – синьо-зелений. Квіти світло-лавандові, майже білі, цвіте у липні. Рекомендована позиція – 50-90% тіні. Один із найбільших синьо-зелених сортів хости. Навесні виходить із-під землі порівняно пізно, йому не загрожують пізні заморозки.
«Вайт Бікіні» White Bikini. Біла хоста. Висота/ширина – 70/110 см. Довжина/ширина листа – 23/14 см. Колір – темно-зелений лист із білим поясом у центрі. Квіти – лавандовий колір. Цвіте з середини липня до середини серпня. Позиція – тінь, напівтінь.

Для сонячних позицій рекомендовані наступні сорти

Назва сорту	Фото
З жовтим листям
«Аугуст Мун» (August Moon)
«Голд Регал» (Gold Regal)
«Сан Пауер» (Sun Power)
Різнокольорові
«Голд Стандарт» (Gold Standard)
«Септембер Сан» (September Sun)
«Со Світ» (So Sweet)
З зеленим листям
«Інвінсібл» (Invincible)
«Ханібеллз» (Honeybells)
«Ланцифолія» (lancifolia)
З синім листям
«Блю Енджел» (Blue Angel)
«Елеганс» (Elegans)
«Кросса Регал» (Krossa Regal)
З ароматними квітами
«Фрагрант Букет» (Fragrant Bouquet)
«Гуакамоле» (Guacamole)
«Ханібеллз» (Honeybells )
«Саммер Фрагранс» (Summer Fragrance)
«Роял Стандарт» (Royal Standard)

Догляд та вирощування

Головна прикраса хости – листя. За сезон лист проходить етапи молодості, зрілості, старіння та відмирання. Найважливіший період зрілості, коли рослина найгарніша. Щоб період зрілості був максимально тривалим, потрібно виконати кілька умов:

правильно обрати позицію, підходящу для сорту;
зробити належну підготовку субстрату;
правильно здійснювати полив;
вносити відповідне удобрення;
правильно мульчувати ґрунт;
проводити відповідні процедури догляду.

Вибір положення в саду

Вибір позиції – ключовий елемент успіху у вирощуванні хости. Сонце забезпечує правильне забарвлення, але прискорює старіння або повністю знищує листя, тому найбільш підходяча позиція – тінь та напівтінь:

тінь – місце, до якого сонце має доступ 3 години на добу;
напівтінь – отримує сонячні промені 3-6 годин.

Тінь

Деякі різновиди хости, наприклад, «Колор Глорі» (Color Glory), «Джордж Сміт» (George Smith), не повинні мати прямого доступу до сонячного світла, їх положення має бути затіненим. Краще підходить позиція за високою стіною або серед дерев із високими кронами, але не надто щільними. Позиція, де панує густа темна тінь із абсолютною відсутністю світла, не підходить для хости.

Часткова тінь

Найбільш оптимально положення, де панує ранкове сонце, коли повітря ще не сильно прогрівається і має менший вплив на старіння листя. Опівденне сонце більш шкідливе для хости, але в такому положенні рослина добре росте.

Сонячна позиція

Сонячне положення – це місце, куди мінімум 6 годин падає прямий сонячний світ, з яких мінімум 4 години припадає на денні години.

Місце, де сонце має постійний доступ до рослини вдень, практично не підходить для вирощування хости. Така позиція добре працює навесні та на початку літа, але пізніше від сильного сонця листя швидко старіє. Є варіанти, як протистояти надмірній кількості сонця, але це стосується скоріше положень із ранковим та денним сонцем.

Фактично, жоден із сортів хости не повинен вирощуватися на повному сонці. Деякі сорти можуть переносити досить багато сонячного опромінення. Такі рослини вимагають ретельного догляду, необхідно постійно вологий субстрат, щоб вони могли поповнювати запаси води через сильне випаровування через нагріті великі листові поверхні.

Увага! Намагайтеся уникати вирощування хости поблизу білих стін або інших покриттів, які додатково відбивають сонячні промені, які пересихають листя. Особливо це актуально в сонячному місці.

Для хости, що росте на сонці, потрібно спеціально готувати ґрунт:

ґрунт повинен містити більше вологоутримуючих інгредієнтів (торф, компост);
необхідно мульчувати ґрунт, щоб захистити його від надмірного нагрівання, швидкого випаровування води.

Вирішивши вирощувати хосту на сонячній клумбі, потрібно враховувати, що колір листя буде зовсім іншим, ніж у більш сприятливих умовах:

хости жовтого кольору можуть набувати майже білого кольору листя;
сині сорти набувають кольорів листя, схожих на зелений.

Фото. Хоста сорту «Голд Стандарт» (Gold Standard), що вирощується в напівтіні (на фото зліва), на сонці (справа).

Зазвичай не рекомендується садити хосту в сонячних умовах, але, згідно з різними джерелами, нижче представлений список сортів, більш стійких і здатних рости в умовах високої інсоляції.

Хости з жовтим листям:

«Август Мун» (August Moon),
«Голд Регал» (Gold Regal),
«Сам енд Сабстенс» (Sum and Substance),
«Сан Пауер» (Sun Power).

Різнокольорові хости:

«Голд Стандарт»,
«Іннісвуд» (Inniswood),
«Регал Сплендор» (Regal Splendor),
«Санденс» (Sundance),
«Септембер Сан» (September Sun),
«Со світ» (So Sweet),
«Франсі» (Francee),
«Патріот» (Patriot),
«Мінітмен» (Minuteman).

З зеленим листям:

«Інвінсібл» (Invincible),
«Перл Лейк» (Pearl Lake),
«Роял Стандарт» (Royal Standard),
«Ханібеллз» (Honeybells),
«Ланцифолія» (lancifolia).

Хости з синім листям, які витримують сильне сонячне світло (але не рекомендуються для місць із тривалим перебуванням під опівденним сонцем):

«Блакитний Ангел» (Blue Angel),
«Елеганс» (Elegans),
«Халціон» (Halcyon,)
«Кросса Регал» (Krossa Regal).

Хости з ароматними квітами – вимагають більше світла. Ті, що ростуть у затінених місцях, цвітуть менш рясно, а квіти та листя менші:

«Афродіта» (Aphrodite),
«ФрагрантБукет» (Fragrant Bouquet),
«ФредГрін Тематос» (Fried Green Tomatoes),
«Гуакамоле» (Guacamole),
«Ханібеллз» (Honeybells),
«Інвінсібл» (Invincible),
«Роял Стандарт» (Royal Standard),
«Саммер Фрегранс» (Summer Fragrance).

Методом проб і помилок можна визначити, які сорти можуть рости при яскравому сонячному світлі. Потрібно спостерігати за хостою та пересаджувати, якщо виявляються ознаки надмірної кількості сонця:

потемніння листя на краях або кінчиках,
матування розмальовки,
бліді плями.

Порада! За наявності зазначених симптомів не можна зволікати з пересадкою хости, рослини мають сильну кореневу систему і можуть легко переносити пересадку в будь-який час року, а більшу шкоду завдасть їм вирощування в неправильному положенні.

Як обрати місце?

Зелені та сині сорти краще ростуть у тіні, напівтіні.
Жовті сорти добре справляються з великою кількістю ранкового та опівденного сонця.
Різнокольорові сорти краще ростуть у напівтіні.
Сорти, що не містять хлорофілу (Color Glory, George Smith, Supernova, Dance with Me, Tokudama Aureonebulosa) вимагають положення без доступу до сонця.

Вибір ґрунту

Субстрат – важливий фактор, що впливає на розмір хости.

Найкращий ґрунт для хости:

родючий,
слабкокислий,
pH 6,
проникний, що забезпечує коріння повітрям і підтримує достатню вологість.

Рекомендується готувати ґрунт із наступних інгредієнтів у відповідних пропорціях:

1/3 власної землі з саду;
1/3 знекисленого торфу;
1/3 подрібненої компостованої кори (якщо використовувати дешеву некомпостовану кору, у перший рік потрібно збільшити кількість азоту в добриві, тому що при розкладанні кори ґрунтові мікроорганізми використовують азот, забираючи його у рослини).

Порада. Гарне доповнення для покращення доступу повітря до коренів – керамзит, легко доступний у будівельних супермаркетах і дешевий, якщо купувати оптом.

Посадка

Якщо саджанці куплені заздалегідь, важливо знати, як зберегти хосту до посадки. Краще зберігати саджанці, присипавши вологим піском або торфом у коробці чи ящику. Ящик ставлять на прохолодний балкон або в підвал. У домашніх умовах саджанець можна посадити у горщик. Кореневища можна зберігати просто в холодильнику, присипавши торфом або завернувши у вологу газету, підрізавши коріння до 10-15 см.

У відкритий ґрунт саджанці висаджують у середині чи наприкінці травня, коли пройшли останні заморозки.

Посадка хости здійснюється в холодні дні. Рослину розташовують так, щоб кореневище знаходилося приблизно на 4-5 см нижче рівня землі. Між рослинами відступають достатньо місця – зазвичай 0,5 метра, відстань залежить від характеристик та вимог сорту.

Полив

Щоб листя хости було гарним, великим, міцним і сповненим енергії, йому потрібна волога (але не затоплення!). Крапельний полив – оптимальне рішення. Якщо такої можливості немає, потрібно поливати рослину так, щоб вода не потрапляла на листя. Це запобігає змиванню воску з їхньої поверхні, що дуже важливо, особливо у випадку з синіми сортами, де віск, що покриває листя, визначає їхній колір. Обережний полив обмежує ризик розвитку грибкових захворювань та спалювання листя на сонці.

Удобрення

Цей фактор має суттєвий вплив на колір листя, їхню масу, пружність. Хости не вимагають інтенсивного удобрення. Підживлення роблять кілька разів на сезон або використовують добрива тривалої дії. Основні компоненти добрив – азот (N), фосфор (P), калій (K). Пропорції цих інгредієнтів визначають придатність добрив для наших рослин.

Більша кількість азоту освітлює та розмиває кольори, тому внесення добрив можна розділити на 2 етапи:

Ранньою весною: до появи листя вносять добрива з великою кількістю азоту. Необхідно отримати розвинену листову масу. Тому обирають склади з пропорціями NPK – 20:10:10. Із популярних добрив підходить азофоска. Слід пам’ятати, що при використанні мінеральних складів існує ризик надмірного підживлення. За відгуками садівників, краще під великі хости вносити жменю добрив на одну рослину, під малі – відповідно менше, мініатюрним кущикам вистачить маленької ложечки.
Весна – літо: хости краще забарвлюються, коли використовуються склади із збалансованим вмістом елементів живлення. Тобто 10:10:10 або 20:20:20. У цей період найзручніше використовувати добрива з пролонгованим ефектом типу Осмокоту з пропорціями NPK, наведеними вище. Крім того, корисно 2-3 рази удобрювати рослини позакореневими складами. Найкраще підходять препарати з додаванням поживних мікроелементів у формі легко засвоюваних хелатів. Позакореневі добрива з переважанням азоту підходять для хости жовтих, зелених кольорів. Однак з обережністю потрібно використовувати ці склади для блакитних рослин. Вони змушують синю рослину ставати зеленою. Для синіх сортів використовують добрива із збалансованим NPK.

Органічні добрива

Органіка (гній, компост) – це багате джерело поживних речовин (макро- та мікроелементів). Вона також безпечна для хости. Але ці добрива важко застосовувати для підтримки відповідних пропорцій NPK, і доведеться миритися із забарвленням листя, що відрізняється від очікуваного.

Щоб підготувати хосту до зими, наприкінці серпня повністю припиняють удобрення.

Мульчування

Мульчування значно покращує вологість та повітряні умови для коренів хости, запобігає висиханню, затвердінню верхнього шару ґрунту.

Варіанти мульчі:

Подрібнена кора – найпопулярніший матеріал для мульчування.
Агротекстиль. Квітникарі додатково використовують під корою агротекстиль, що дозволяє значно зменшити кількість бур’янів. Це особливо корисно, коли саджанці маленькі і багато вільного простору між окремими рослинами. Зараз можна без проблем придбати коричневий агротекстиль, набагато менш помітний у якості підстилки, ніж чорний.
Шишки, голки. При вирощуванні хости серед хвойних, цей натуральний та дешевий матеріал доповнює дизайн саду.

Увага! Мульчування також має недоліки. Воно стає сховищем для равликів та інших шкідників, які люблять їсти прекрасне листя.

Обрізка

Догляд за хостою простий і обмежується видаленням пошкоджених, пожовтілих, уражених грибком листя або пагонів, відцвітих суцвіть. Однак ці заходи стали джерелом серйозної небезпеки для хости. Кілька років тому з’явився Hosta Virus X, у народі званий HVX.

Хвороби та шкідники

Вірус Хости (Hosta Virus X)

Вірус поширюється шляхом змішування соку зараженої рослини із соком здорової. Це часто відбувається в процесі догляду або при пересадці рослин.

На ринку доступно багато сортів, що вирощуються у відкритому грунті. Нові рослини в саду можуть стати джерелом інфекції. Інкубаційний період хвороби займає до кількох років залежно від сорту. Тому здається здоровою рослина несподівано може стати джерелом вірусу.

Що потрібно знати:

будь-яка рослина, що походить із невизначеного джерела, може бути носієм вірусу;
якщо немає впевненості в рослинах, потрібно дотримуватися обережності при догляді;
рекомендується використовувати рукавички та одноразові пластикові ножі для кожної хости.

Як розпізнати вірус хости та що робити із зараженою рослиною?

Найчастіше вірус помічають на сортах Gold Standard, Striptease, Sum and Substance. Але список вразливих сотров постійно зростає. Хвороба не вбиває рослини. Основна загроза – швидке поширення вірусу. Оскільки симптоми можуть з’явитися через кілька років, вірусом HVX інфіковані сотні або тисячі рослин по всьому світу. Якщо партія саджанців має ознаки зараження вірусом – вона має бути знищена.

Не варто купувати хости з партії, у якої хоч на одній рослині є найменші симптоми. Зараження може відбуватися щоразу, коли відбувається обрізка куща і рукавички або інструменти не дезінфікуються.

Заражені рослини потрібно ретельно викопати з великою кількістю коренів і знищити. На це місце не можна садити хости, поки залишки коренів не зігниють.

Типи симптомів, викликаних HVX

На картинках нижче представлені симптоми вірусу хости.

Інфільтрати, зміна кольору (плями, схожі на клякси на папері) – зазвичай це перші помічені симптоми. Ці ознаки ранньої стадії захворювання хости, які з’являються у більшості рослин із HVX. Зазвичай пляма характеризується кольором, відмінним від навколишньої тканини і розташована симетрично вздовж прожилок. Вірус «потрапляє» у листя через судини з соком, звідки поширюється на тканини листя, викликаючи знебарвлення.
Западання, поглиблення в тканині – зазвичай ознака важчої інфекції, схоже, що тканина листа зруйнована, і вся вода пішла з ураженої точки. Хоча іноді для опису явища використовується слово «зневоднення», тканина не є сухою чи мертвою і може залишатися такою до кінця сезону. Западання може супроводжуватися зміною кольору хости.
Плями, крапки – третій тип симптомів. Бувають викликані також іншими вірусами.

Рослини із зазначеними симптомами слід вважати зараженими вірусом і знищувати, щоб не заражати здорових сусідів.

Було доведено, що не існує сортів, стійких до цього вірусу.

Симптоми HVX виглядають привабливо?

Вплив HVX на деяких хостах виглядає привабливим. Плями та інші симптоми допомагають рослині виглядати більш щільною, компактною, листя іноді має більш гарний відтінок. Деякі власники розплідників і садівники дають імена зараженим хостам і продають їх як нові сорти.

Як швидко поширюється HVX?

Доктор Локхарт, який відкрив вірус HVX, стверджує, що вірус порівняно важко поширюється. У порівнянні з іншими вірусами, що поширюються комахами та іншими природними носіями, HVX не має такої здатності. Садівники та власники розплідників вважають, що вірус поширюється при обрізці, поділі рослин.

Чи можна вилікувати заражені рослини?

Вірус не зникне сам. Він залишається на рослині назавжди. Наразі немає засобів від вірусу.

При розмноженні поділом, якщо у материнського куща був вірус – він пошириться на всі рослини, отримані цим методом. Багато заражених кущів із супермаркетів отримані таким чином. Рослини здаються здоровими, вірус проявляється з ростом через кілька років.

Вірус вбиває чи обмежує ріст рослин?

Вірус уражає хосту, але заражена рослина може виживати багато років. Віруси по-різному впливають на кущі, деякі симптоми залишаються непоміченими. Симптоми вірусу можуть зникнути, що не означає, що рослина вилікувалася. Вірус залишається і здатний заражати інші хости. Іноді фактори навколишнього середовища можуть обмежувати ріст популяції вірусу та інтенсивність симптомів.

Чи допоможе видалення зараженого листа чи зараженої частини рослини?

Видалення інфікованих тканин не має жодного ефекту. Коли вірус стає видимим, він уже присутній у всій рослині або в більшості її частин.

Равлики

У хости мало природних ворогів, але серйозною проблемою при вирощуванні стають равлики, слимаки. Листя багатьох сортів є делікатесом для равликів, слимаків.

Від равликів встановлюють природні бар’єри:

міні-паркани з оцинкованого сталевого листа, заввишки близько 20 см або стрічки (важливо не поранитися самим про таке загородження);
сухі тирсу, стругану кору, ячмінну лушпинню;
ґрунт поблизу рослини обсипають кам’яним борошном або деревним попелом, але ці матеріали ефективні лише в посушливі дні;
гострий гравій, дроблений клінкер, шкаралупу яєць, гострий пісок, голки дерев, хвойних чагарників, колючі гілочки барбарису, листя падуба, бите скло;
негашене вапно, каїніт, суперфосфат, сіль – використання цих препаратів ефективне до опадів; слимаки після контакту з препаратами починають виділяти велику кількість слизу, гинучи від зневоднення; використання солі може призвести до засолення ґрунту;
методи обробки ділянки: частіше косити газони, збирати залишки рослин;
встановлення пасток для равликів – грейпфрути, огірки, листя капусти, нарізана морква, яблука, половинки картоплі, шматочки буряка або салат; пастки потрібно систематично перевіряти, спорожняти;
хімічні препарати: Glanzit, Mesurol, Nemaslug – застосовують, коли слимаків стає багато.

Не варто поливати рослини ввечері, так створюються сприятливі умови для харчування равликів. Оптимальний час поливу хости – раніше вранці.

Інші захворювання

Хости порівняно несприйнятливі до хвороб. Якщо вологість підвищується протягом тривалого періоду часу, можуть виникнути грибкові захворювання.

Грибкова плямистість листя викликається грибками Colletotrichum gloeosporioides та Phyllosticta funkiae. У разі захворювання на заражених листках з’являються іржаві плями, іноді плями стають коричневими. Через час центр плям просвітлюється, на ньому з’являється група грибкових спор. Розвиток хвороби можна запобігти, ретельно згрібаючи опале листя, видаляючи залишки рослин, що залишилися восени на клумбах. Також варто регулярно прополювати ґрунт, уникати змочування листя при поливі.

Можна досить легко впоратися з проблемою за допомогою фунгіцидів, доступних у садових магазинах. Коли листя уражені сильно, доведеться застосувати фунгіцид Topsin M 500 SC. Опорскування необхідно повторити через 7-14 днів.

Розмноження

Хости зазвичай розмножують поділом, рідше – насінням.

Поділом куща

Хоча хости є довгоживучими рослинами, вони вимагають омолодження кожні 6-10 років шляхом поділу. Важко визначити конкретний час, воно відрізняється залежно від сорту. Можна визначити термін пересадки в результаті спостереження: якщо листя з кожним роком стає меншим – рослину пора пересадити.

Увага! При пересадці необхідно дотримуватися всіх запобіжних заходів щодо HVX, описаних вище.

Поділ можна виконувати весь сезон, якщо є необхідність, без особливої шкоди для рослин. Оптимальний термін пересадки хости – рання весна або пізня осінь. Виконуючи поділ рослини, коли ще є листя, потрібно підтримувати вологість ґрунту.

Увага! Якщо розділити хосту наприкінці літа (зазвичай це робиться з кінця серпня до початку вересня), з живців обрізають все листя на висоті близько 10 см. Завдяки цьому пошкоджений корінь зможе легше годувати скорочену надземну частину.

Найкращий період для поділу – рання весна, коли із землі проростають пагони.

Чому краще ділити хосту навесні?

Рослини починають вегетацію, ще немає листя, здатного постраждати після поділу кореневої системи.
Немає побоювань, що поділ рослини може знищити пагони, які ще не видно.
Якщо поділ вимагає використання гострих інструментів, рани будуть «загоюватися» краще, тому що рослина тільки починає рости. Сира, холодна осінь, раптові морози утруднюють загоєння ран на кореневищі, іноді рослини починають гнити.
Відсутність листя дозволяє легко обрати місце поділу.

Важливий аспект – вік кущів. Поділ не рекомендується, якщо рослина не досягає віку 3-4 роки для швидкорослих сортів і 8 років для повільноростучих різновидів.

Поділ занадто молодих рослин призводить до того, що отримані саджанці утворюють жалюгідні, крихкі кущики, і для прояву характерних декоративних якостей потрібно кілька років.

Рослина, представлена на фотографіях нижче, занадто молода, її розділили лише для опису цієї операції.

Хосту ділять шляхом розрізання або розриву. Метод розриву кращий, але це не завжди можливо. Якщо кущ великий, можуть виникнути проблеми з його розривом.

Якщо поділ відбувається ножем, потрібно визначити точку поділу та ретельно ополоснути її під проточною водою.

Уважно оглядається коренева система і визначається місце, де може відбутися розріз. Місце розрізу має проходити між пагонами таким чином, щоб кожна нова рослина мала багато коренів.

Розріз роблять неглибоко, щоб розділити лише частину, що з’єднує рослини, і не проводити непотрібне обрізування коренів. Коріння акуратно розділяють, завдяки цьому у рослини утворюється одна маленька рана.

У кожної частини рослини має бути хороша коренева система. На таких діленках рани швидко загоюються, саджанці добре ростуть, швидко розвиваються.

Як розділити велику рослину?

Рослину обкопують у радіусі 20 см від найбільш віддаленого від центру пагона. За допомогою лопати дістають увесь кореневий ком на поверхню. Рекомендується використовувати вила, але можна викопувати лопатою.

У дорослої рослини кореневий ком доведеться розрізати лопатою. Коренева система відновлюватиметься повільніше.

Відразу після поділу саджанці висаджують у ґрунт.

Насінням

Хости можна розмножувати з насіння, але тоді характеристики сорту можуть не передатися, крім того, для отримання дорослих рослин потрібно більше часу. Деякі садові сорти не дають насіння, здатного до проростання.

При розмноженні хости насіння рослин, що ростуть у саду, слід збирати восени, коли мішечки з насінням висихають і починають лопатися. Насіння висівають на розсаду пізньої осені або ранньої весни.

Для посіву важливо не використовувати звичайний садовий ґрунт, оскільки в ньому багато грибків, які в умовах високої вологості та більш високої температури, необхідної для проростання насіння, знайдуть ідеальні умови для розвитку. Або садовий ґрунт потрібно піддати термообробці, інакше ми виростимо плісняву разом із насінням. Горщики потрібно ретельно вимити (продезінфікувати) або купити нові.

Насіння хости висівають у горщики або ящик для розсади. Їх слід рівномірно розподілити по всій поверхні субстрату та покрити тонким шаром ґрунту.

На початковій стадії росту рослин (до того, як проросте насіння) горщики можуть стояти у повній темряві, важлива лише висока вологість та висока температура субстрату.

Поблизу посівів температура повітря має становити 25-30 градусів, а температура ґрунту 20-25 градусів за Цельсієм.

Через 2 тижні з’являються перші паростки.

Коли розсада проросте, затемнення закінчують. Сіянці пересаджують у нові контейнери, ставлять їх на підвіконня. Важливо підтримувати високу вологість ґрунту та повітря.

Дуже важливо правильне освітлення саджанців. Хости не потребують обов’язкового періоду затемнення – ночі. Тому підійде навіть 24-годинне освітлення. Так можна прискорити ріст розсади (порівняно з неосвітленими) на кілька місяців.

Для освітлення можна використовувати люмінесцентні лампи потужністю 30-60 Вт. Можна ввімкнути світлодіодну лампу потужністю 7 Вт, яка світить удень і до пізньої ночі.

Зимування

Догляд за хостою восени та підготовка до зими не вимагають спеціальних заходів. Хости зимують у відкритому ґрунті. У кліматі Середньої смуги України рослини повністю стійкі до морозу, не вимагають спеціальної підготовки до зими. При посадці саджанців восени слід пам’ятати, щоб кореневище знаходилося на 5 см нижче поверхні ґрунту. Якщо посадити рослину занадто дрібно, існує ризик її пошкодження під час зимових коливань температури.

У ландшафтному дизайні

Гру вогнів створюють із використанням сортів із світлим листям Shade Fanfare, листя якої має кремову облямівку.

Середні та високі хости зі строкатим листям можуть виступати чудовою ґрунтопокривною рослиною. Для правильного ефекту саджають 3-5 саджанців на 1 м². Можна створити гарну аранжування, комбінуючи густі посадки хости з папоротями, травами, астильбами.

Володарі сонячних клумб не повинні відмовлятися від хости. Вище наведені сорти, які підходять для сонячних позицій. Наприклад, сорт Gold Standard тільки на сонці демонструє красу яскраво-жовтого листя з синьо-зеленими краями. Листя даного сорту не так декоративно забарвлюється в затіненому положенні.

Фото. Сорт Gold Standard

Сорти з листям із чітко окресленими прожилками чудово виглядають на краю садового ставка.

Серед сортів хости деякі після посадки в горщик чудово прикрасять балкон або терасу. Сорт «Медовий дзвіночок» Honey Bell підходить для сонячних балконів. Для власників затінених балконів рекомендований сорт Frances Williams із синьо-зеленим листям із жовтими краями.

Фото. Сорт Frances Williams у горщику та відкритому ґрунті