Легко вирощувані вічнозелені хвойні дерева кипарисовики можна посадити в саду або поставити в горщику на балконі, терасі. Ці красиві густі кущі можна вирощувати окремо або групами, вони відмінно підходять для живих огорож. Вибір видів і сортів величезний – вони доступні у понад 100 різних варіантах. Нижче представлений огляд найцікавіших сортів кипарисовика, описання видів, особливості посадки, тонкощі догляду та вирощування цієї хвойної рослини.
Зміст
Опис рослини
Рід Кипарисовик (Chamaecyparis) належить до родини Кипарисових. Ареал природного поширення рослин охоплює Північну Америку та Східну Азію, де вони ростуть у вологому кліматі з дощовим літом.
Кипарисовики схожі на кипариси, але відрізняються більш плоскими гілками та дрібними шишками. Їх також часто плутають з туєю, але ці види дуже легко відрізнити. Кипарисовики мають виразні, що відокремлюються від пагонів, загострені лусочки. На їхній нижній стороні добре видно білий восковий візерунок. Рослини також можна відрізнити за шишками, які в кипарисовиків більш сферичні, ніж у туї.
Ці хвойні рослини підійдуть до класичних садів англійського, французького чи італійського стилів. Рослини красиво представлені у вигляді натурального паркану чи живої огорожі. Карликові сорти представляють дуже елегантні ґрунтопокривні рослини. Більшість сортів добре переносять низькі температури, рідко хворіють. Рослини зелені та декоративні цілий рік.
Ботанічні характеристики кипарисовика:
- Форма – дерева або хвойні кущі з кроною конічної форми. Верхушечний пагін часто звислий.
- Кора – тонка, гладка, часто лущиться вузькими смужками.
- Пагони – наймолодші кінці пагонів розташовані віялоподібно в одній площині та сплющені.
- Листя – молоді листи мають голкоподібну форму, зрілі лусочкоподібні, ростуть хрестоподібно в 4 ряди.
- Плоди. Чоловічі шишки (стробіли) червоні (у видів Ch. Lawsonian і Ch. Obtus) або жовті, жіночі – покриті восковим нальотом, спочатку зеленувато-фіолетові, потім дерев'янисті, коричневі. Овальні чи кулясті жіночі стробіли діаметром 4 -14 мм дозрівають через 6-8 місяців після запилення. Шишки опадають, як тільки насіння розсіюється.
Види та сорти
До роду кипарисовик відноситься залежно від системи класифікації 5-8 видів.
Види кипарисовика:
- Chamaecyparis formosensis – Кипарисовик тайванський або формозький.
- Chamaecyparis funebris – Кипарисовик плакучий або траурний.
- Chamaecyparis lawsoniana – Кипарисовик Лавсона.
- Chamaecyparis obtusa – Кипарисовик туполистий, тупий або хінокі, японський.
- Chamaecyparis pisifera – Кипарисовик горохоплодний.
- Chamaecyparis thyoides– Кипарисовик туєвидний.
- Chamaecyparis nootkatensis – Кипарисовикнутканський (на думку інших авторів класифікується як кипарис (Cupressus nootkatensis).
- Chamaecyparis hodginsii також відносять до роду Фокенія і називають Fokienia hodginsii (рослина, що належить до тієї ж родини Кипарисові).
Кипарисовики – дуже популярні декоративні кущі. Їх можна купити в кожному розпліднику рослин і садовому центрі. Вибір сортів величезний. Сорти різняться силою росту, формою, кольором лусочкоподібного листя.
Для контейнерного вирощування на балконах і терасах вибирають нижчі сорти. У горщику чи ящику коренева система рослини не так добре захищена від вітру та морозу взимку, як у землі. Тому контейнери, в яких ростуть кущі, мають бути добре захищені, наприклад, пінопластом та агроволокном. Влітку потрібно приділяти особливу увагу догляду за рослинами, що вирощуються в горщиках. Їм потрібен більш частий полив, тому що субстрат у контейнері швидше висихає.
Найцікавіші види та сорти кипарисовика представлені нижче.
Горохоплодний
Кипарисовик горохоплодний (Chamaecyparis pisifera) – його середовище існування – гори японського острова Хонсю. До Європи рослину завезено в 1861 році. Його можна зустріти у теплих, вологих лісах передгір'їв, у долинах річок, безпосередньої близькості від водойм. Вид часто висаджується в наших садах. Це вічнозелене дерево, повільноростуче, середнього розміру з конічною, рихлою, низько посадженою кроною. Росте до 20 м, зазвичай нижче.
Великі переваги кипарисовика горохоплодного:
- висока морозостійкість;
- простота догляду;
- добре переносить формування.
Пагони сильно сплющені, розташовані в одній площині з гострокінцевими, що відходять від пагона лусочками, молоді пагони тонкі, спочатку зелені, потім бурі. Ствол прямий, середньої товщини, з темно-коричневою корою з часом лусочковою, з довгими волокнистими смугами. Деревина з приємним лимонним запахом. Листя – дрібні (2-4 мм), лусочкоподібні, на кінці гачкоподібно-вигнуті, блискучі, темно-зелені, знизу мають білий візерунок, що нагадує бант, помітно відходять від пагона. Після розтирання приємно пахнуть.
Квітки жіночі світло-зелені, дозрівають у кулясті шишки, пізніше – коричневі. Лусочки шишок облямовані білим кольором. Чоловічі квітки спочатку жовто-зелені, потім жовто-коричневі, зібрані на кінцях гілочок у дуже дрібні яйцеподібні чи булавоподібні суцвіття (до 3 мм). Цвіте з квітня по серпень.
Шишки дрібні, за розміром порівнянні з насінням гороху (звідси і назва виду). Спочатку шишки зелені з білими плямами, при дозріванні стають світло-коричневими. На кожній лусочці є невеликий відросток і 2-4 перетинчастих насінини.
Добре росте даний вид на сонячних ділянках, у місцях з високою вологістю повітря. Віддає перевагу родючим, гумусовим, слабокислим грунтам, має високу стійкість до забруднення повітря. Стійкий до морозів, посух, погано росте на вапняних грунтах та місцях, не захищених від вітру – швидко коричніє і скидає бічні відгалуження.
У садах вид знайшов застосування як декоративне дерево і для вічнозелених огорож. В Японії він є одним з найважливіших в індустрії хвойних дерев, його деревина використовується для виробництва меблів, будівництва палаців, храмів.
Цікаві сорти:
- «Дваф блю» Dwarf Blue – красивий, повільноростучий сорт із сріблястим кольором та гострокінцевими лусочками виростає до 2 метрів у висоту. Кущ має форму конуса з широкою основою. Він буде прекрасно виглядати у маленькому та великому саду, ідеально підходить для кам'янистих садів.
- «Нана» – сорт кипарисовика горохоплодного родом з Японії. Мініатюрний кущ росте дуже повільно, після 10 років вирощування досягає висоти 30 см і ширини 50 см. Цей чарівний маленький кущ має форму сплющеного кулі. Він дуже щільний, характерні виті пагони зелені або зелені з невеликим жовтим відтінком. Рослини можна дуже красиво сформувати шляхом обрізки. Цей крихітний кущ – дуже хороший вибір для балкона, тераси, підійде для невеликих міських садів, альпінаріїв.
- «Ауреовариегата» Aureovariegata – невелике деревце, що виростає до 1,5 м у висоту. Гілочки на кінцях строкаті, вершково-жовті.
- «Бульвар» Boulevard – виростає до 4 м у висоту, з щорічним приростом 15 см. Форма конічна, листя м'яке, блакитне. Його слід висаджувати на захищених від вітру, сонячних ділянках з родючими, вологими грунтами.
- «Філітера ауреа нана» Filifera Aurea Nana – куполоподібний кущ, виростає до 1 м у висоту і 2 м у ширину, щорічний приріст 5 см. Пагони жовто-золотисті, ниткоподібні, красиво забарвлюються на сонці. Сорт рекомендується для альпінаріїв, вересових пустошей.
- «Філітера нана» Filifera Nana – куполоподібний кущ, що виростає до 1,5 м у висоту і 3 м у ширину. Пагони зелені, ниткоподібні. Любить сонячні та напівтінисті місця.
- «Плюмоза» Plumosa – дерево з рихлою конусоподібною кроною.
- «Плюмоза ауреа» Plumosa Aurea – дерево, що росте до 8 м у висоту і 3 м у ширину. Характеризується компактною кроною, перистими гілочками золотисто-жовтого кольору. Любить сонячні ділянки.
- «Скуарроса» Squarrosa – дерево, що росте до 10 м у висоту і 4 м у ширину. Хвоя сріблясто-сіра, щільна, м'яка. Добре себе почуває на сонячних місцях. Рекомендується для великих садових посадок.
Лавсона
Широко поширений кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana), вид рідом із західного узбережжя США. Він є другим за популярністю в наших садах видом кипарисовика, оскільки менш морозостійкий, ніж горохоплодний. В нашому кліматі виростає до 2-5 м. Пагони розгалужені в одній площині віялом, надають кроні ніжність.
Листя – лусочки із загостреними верхівками, по краях виділяється восковий наліт, що утворює білі лінії у формі літери „У”, що з'єднуються основами. Це однодомний вид з червоними квітами. Шишки кулясті (діаметром 0,8 см) з біло-синім восковим нальотом. Віддає перевагу гумусовим, досить вологим грунтам, теплим, захищеним від вітру ділянкам.
Має багато декоративних сортів:
- «Елвуді» Ellwoodii – темно-блакитний перистий сорт кипарисовика. Стійкий до якості грунту, вологості. Ідеально підходить для одиночних посадок, добре виглядає у композиціях, рядами. Це повільноростучий сорт, що досягає 1-1,5 м у висоту приблизно через 10 років.
- «Баутченсіс» Bautchensis – карликовий, повільноростучий сорт, 1-1,5 метра у висоту. Має дуже цікаву сферично-конічну форму. Сріблясто-зелені пагони куща товсті, міцні, гілочки розташовані майже вертикально на кулястій основі. Сорт надзвичайно декоративний, стійкий до низьких температур. Це ідеальний варіант для невеликих міських садів, кам'янистих і натуралістичних садів, балконів.
- «Золотий Король» Golden King – сорт з досить сильною ростом, підійде для саду. Рідше використовується при контейнерному вирощуванні. Досягає 5 метрів у висоту, ідеально підходить для живих огорож. Сорт може пошкоджуватися морозом, тому його не слід садити в місцях, схильних до сильних морозних зимових вітрів. Дерево конусоподібної форми, що переходить у стовпчасту, красивої інтенсивно жовтої забарвленості. Внутрішня частина куща світло-зелена, пагони ростуть дуже густо. Завдяки приємній щільній кроні та унікальному кольору «Золотий король» красиво виглядає як солітер.
- «Алюмі» Alumii – один з найпопулярніших сортів, часто висаджуваний у садах. Це компактне деревце з сильно потовщеною кроною, з пагонами, зверненими практично вертикально вгору, колоноподібної форми. Виростає до 8 м. Хвоя голубувато-зелена. Сорт часто використовується для живих огорож.
- «Алюмііголд» Alumiigold – дуже схожий на сорт Alumii. Лусочкоподібне листя золотисто-жовтого кольору.
- «Аргентеовариегата» Argenteovariegata – молоді прирости цього сорту через відсутність хлорофілу мають білий колір, що забезпечує оригінальний та ефектний вигляд. Росте досить швидко, овальна крона з часом стає більш стовпчастою. Чутливий до низьких температур, морозних, сухих вітрів.
- «Блю сёпрайз» Blue Surprise – має сіро-блакитне забарвлення, гілки підняті вгору, ростуть широкою колоною. Віддає перевагу захищеним місцям з високою вологістю повітря.
- «Колумнаріс» Columnaris – вузький стовпчастий сорт, хвоя сіро-блакитна з домішкою зелені. Добре росте на сонячних, захищених ділянках.
- «Голден вонде» Golden Wonder – виростає до 5 м, хвоя золотисто-жовта, форма конічна.
- «Івонн» Ivonne – маленьке деревце пірамідальної форми, сріблясто-золотисто-жовтого кольору. Рекомендується для невеликих садів.
Нутканський
Кипарисовик нутканський (Chamaecyparis nootkatensis) у природному середовищі зростає в Північній Америці в гірських районах, в Європі висаджується як декоративне дерево в парках. Крона дерева конусоподібна зі звислими верхівками гілок. Листя голубувато-зелене або темно-зелене. Шишки кулясті (4-6 лусочок), сіро-коричневі. Добре росте на родючих, проникних, гумусових грунтах. Найморозостійкіший серед кипарисовиків, що вирощуються в Україні. Відмінно виглядає в одиночних посадках.
Сорти:
- «Аурео варієгата» Aureo variegata з конічною формою, повільним зростанням. Популярністю він зобов'язаний дуже оригінальному забарвленню. Внутрішня частина кущів інтенсивно зелена, краї зовнішніх пагонів яскраво-золотистого кольору. Сорт дуже елегантний. Кущі можна садити поодинці або групами в відкритий грунт, горщики, підходить для формування дерев бонсай.
- «Ауреа» Aurea (Lutea) – сорт повільного росту, виростає до 2-2,5 м, з витягнутою, конічною формою. Молоді прирости злегка звисають, жовті, зеленіють з першими холодами. Добре росте на вологих, сонячних ділянках.
- «Глаука» Glauca – виростає до 20 м у висоту і 4 м у ширину, форма конусоподібна, хвоя складається в звисаючі довгі гілочки. Добре росте на сонячних місцях, морозостійкий сорт кипарисовика.
- «Ювілейний» Jubilee – відмінна риса сорту – рихла крона, з бічних гілок звисають довгі пагони світло-зеленого кольору. Росте до 10-15 м у висоту і 4-5 м у ширину. Любить сонячні місця, родючий ґрунт. Сорт рекомендується для одиночних посадок.
- «Пендула» Pendula – виростає до 15 м у висоту. Хвоя зеленого кольору, довгі, звисаючі гілочки, у старих екземплярів нагадують бахрому. Сорт стійкий до морозу.
Туполистий
Вид кипарисовик туполистий (Chamaecyparis obtusa) – у природному середовищі зростає в Японії, де є одним зі священних дерев, висаджених у храмах, парках, лісах. Це високі, густі дерева з широко конусоподібною кроною. Вид росте дуже повільно, любить місця з родючими, вологими, кислими грунтами.
Цікаві сорти:
- «Нана грациліс» Nana Gracilis – один з найкрасивіших сортів. Кущі ростуть повільно, досягають 2 метрів, мають мальовничу крону, дуже ущільнену. Розгалужені пагони утворюють форми, що нагадують морські раковини чи тарілки, розташовані одна над одною. Погляд привертає інтенсивна глянцева зеленість куща. Цей дуже декоративний сорт варто посадити в невеликих садах.
- «Ауреа» Aurea – один з найдавніших сортів кипарисовика туполистого, молоді пагони – жовті. Віддає перевагу сонячним місцям.
- «Аврора» Aurora – карликовий кущ з короткими, густо і регулярно розташованими пагонами, віялоподібно скрученими. Товсті лусочкоподібні листя, весь сезон золотисті, поступово забарвлюються зеленим кольором. Добре росте на сонячних ділянках. Відмінно підходить для посадок в альпінаріях, контейнерах, на рабатках у компанії ґрунтопокривних багаторічників.
Туєвидний
Кипарисовик туєвидний (Chamaecyparis thyoides) – дерево колоноподібної форми. Батьківщиною виду є Північна Америка (США). Росте на заболочених ділянках. В нашій країні рідко зустрічається як декоративний кущ. Повністю морозостійкий вид. Кора коричнева з довгими лусочковими плямами. Листя лусочкоподібне, дрібне.
Цікаві сорти:
- «Топ Пойнт» Top Point – карликовий сорт, росте дуже повільно, досягає 1,3-1,5 метра у висоту і ширини 1 метр. Кущі компактної, конічної форми, надзвичайно елегантні. Велика перевага цього сорту – яскраво-зелене забарвлення. Top Point добре виглядає в горщиках, альпінаріях, на клумбах. Піддається формуванню, популярний серед любителів бонсай.
- «Рубікоїдес» Rubicoides – карликовий сорт (висотою 1,5 м) з дуже цікавою формою листя, дрібними лусочками, що стирчать з компактних, коротких пагонів. Взимку забарвлення змінюється з зеленої на інтенсивно-фіолетову. Росте повільно, стійкий до морозів, несприятливих погодних умов.
Вибір місця посадки
Вирощування кипарисовиків не складне. Вони не мають великих вимог. Краще для вирощування підходять місця з високою вологістю повітря та м'якою зимою. Багато кипарисовиків чутливі до низьких температур та забрудненого сухого повітря, тому в регіонах з холодними зимами їх досить важко вирощувати, потрібно підбирати морозостійкі види (наприклад, К. горохоплодний).
Кипарисовики віддають перевагу сонячним місцям, але більшість видів добре себе почувають у напівтіні. Їх не рекомендується садити у дуже затінених місцях, на таких ділянках вони погано ростуть і швидко почнуть тоншати знизу.
Кипарисовики Лавсона, горохоплодний та нутканський добре ростуть у сонячних частинах ділянки. Рослинам потрібна відповідна доза сонячного світла, інакше їхні пагони будуть набагато тоншими і менш забарвленими. Усі види не люблять прямого впливу сонця в південній частині саду. Рослини віддають перевагу захищеним від вітру, тихим місцям з помірним впливом сонця.
Для вирощування в більш холодних районах потрібно вибирати повністю морозостійкі сорти. Високі сорти з конусоподібною чи стовпчастою кроною потрібно садити в місцях, захищених від сильних вітрів, які можуть пошкодити рослини.
Карликові сорти кипарисовиків часто садять у контейнери. При вирощуванні кипарисовика в горщику слід приділяти особливу увагу підбору ємності потрібного розміру (він не повинен бути занадто маленьким), щоб коренева система могла вільно розростатися.
Вимоги до грунту
Кипарисовики віддають перевагу грунту:
- гумусовому;
- проникному;
- злегка кислому;
- з помірною вологістю.
Кипарисовики туполистий і Лавсона пред'являють значні вимоги до вибору субстрату, всі види віддають перевагу багатому родючому грунту.
Не варто садити їх у грунт:
- важкий;
- глинистий;
- у місцях застою води;
- більшість сортів погано реагують на високий рН субстрату, тому при вирощуванні пристовбурне коло варто мульчувати корою.
Якщо субстрат у саду збитий, але не дуже лужний, можна обробити його для посадки кипарисовиків. Достатньо глибоко перекопати, розпушіти землю і змішати її з торфом.
Посадка
Коли краще садити кипарисовик? Посадку можна проводити практично протягом усього вегетаційного періоду, з весни до ранньої осені, але так, щоб дати рослинам час вкоренитися і підготуватися до зимівлі. Краще всього садити кипарисовики восени в безморозну та бездощову погоду. При посадці влітку молоді рослини необхідно регулярно поливати.
Щільність посадки кипарисовика повинна відповідати силі росту обраного сорту. Деякі сильнорослі дерева можуть досягати висоти 10-15 метрів. Тому не варто садити їх близько один до одного. Карликові та повільноростучі сорти вимагають більш щільної посадки. Для огорожі саджанці садять на відстані 50-60 см.
Купівля саджанців кипарисовика в контейнерах або тюках дає рослині більше шансів вкоренитися, полегшує транспортування. Горщик запобігає висиханню коренів, такий саджанець можна садити в будь-яку пору року. Саджанці з оголеною кореневою системою краще купувати ранньою весною або восени. Перед посадкою опустіть їх у воду і почекайте 10-30 хвилин. Це стимулюватиме коріння до вегетації.
Саджанці повинні бути здоровим, потрібно оглянути їх на наявність хвороб, шкідників. Саджанці з побурілою хвоєю будуть не найкращим вибором. Не менш ризикована покупка дешевих саджанців, у яких є ознаки грибкових захворювань або наявність шкідників.
Посадка кипарисовика – покроково:
- Перш ніж вийняти кущ із горщика, готуємо грунт, в який плануємо садити. Видаляємо всі бур'яни з коренем. Якщо позбутися тільки від деяких бур'янів над землею, вони легко виростуть знову за короткий час.
- Для посадки викопуємо ямку в 2 рази більше кореневого кома. Дно ями має бути добре розпушене, в грунт, яким будемо засипати яму, можна додати трохи компосту, щоб забезпечити рослину поживними речовинами, які полегшать вкорінення. Можна купити спеціальний грунт для хвойних зі зниженим pH, що підходить для цього виду рослин.
- Виймаємо саджанці з горщиків, трохи розпушуємо кореневий ком, щоб коріння краще росли. Купуючи рослини в тюку, потрібно обрізати тканину навколо коренів. Помістивши кущі в ямки, ретельно засипаємо їх субстратом і ущільнюємо грунт. Робити це слід добре – краще навіть потоптатися навколо рослин.
- Відразу після посадки рослини слід рясно полити. Непогано заздалегідь зробити під кущем невелику ямку, щоб вода від дощів чи поливу могла концентруватися навколо куща і добре просочувати грунт.
- Для підвищення декоративності під рослинами як мульчу можна насипати соснову кору, що запобігатиме надмірному випаровуванню води з грунту та росту бур'янів.
Вирощування та догляд
Вирощування кипарисовика нескладне, однак потрібно забезпечити рослинам відповідне місце для росту та розвитку і правильний догляд.
Полив
Кипарисовики в саду вимагають регулярного поливу в перші тижні після посадки. Поливати можна тільки в безморозні дні. Поливаємо систематично і ретельно, щоб вода йшла в землю на півметра. Недостатньо просто полити верхній шар грунту, тоді вода не дійде до всіх коренів.
Пізніше кущі вимагають поливу тільки під час сильної спеки та тривалої посухи. У нормальних умовах дорослі рослини відмінно справляються, забираючи воду з глибоких шарів грунту.
Кипарисовики, що вирощуються в контейнерах, обов'язково потрібно регулярно поливати, їхнє коріння набагато частіше пересихає. Бажано поливати кожні 2-3 дні помірною кількістю води. Субстрат у горщику повинен бути злегка вологим, верхній шар грунту повинен трохи висихнути перед наступним поливом. Потрібно уникати переливання та пересихання кущів. Для поливу кипарисовика краще використовувати дощову або відстояну водопровідну воду.
Удобрення
Кипарисовики не мають великих вимог до поживних речовин. Їх не потрібно регулярно удобрювати. Достатньо 2 рази на рік (весною і восени) підгодувати кипарисовики компостом.
Кипарисовики Лавсона, горохоплодний та нутканський іноді можуть демонструвати дефіцит поживних речовин. Побуріння хвої буде видимою ознакою дефіциту. У цьому випадку варто провести підживлення багатокомпонентними препаратами.
Для кипарисовиків, що вирощуються в контейнерах, варто придбати спеціальне добриво для хвойних порід і застосовувати відповідно до рекомендацій виробника. У магазинах є багато готових добрив для хвойних рослин, зазвичай їх потрібно тільки розвести водою. Багатокомпонентні склади часто випускають у вигляді гранул, їх використовують 1 раз на сезон.
Обрізка
Обрізати кипарисовики можна ранньою весною (березень) або восени, тільки не в мороз. Дерева, що ростуть невеликими групами або поодинці, не вимагають формування. Рослини мають привабливу зовнішність, яка є їх природним прикрасою. Тому більшість садівників повністю відмовляються від обрізки. Формують тільки рослини, що ростуть у вигляді живих огорож. Кипарисовики добре піддаються обрізці, але на інтенсифікацію росту чи цвітіння це ніяк не впливає.
Можна формувати карликові сорти для дерев бонсай. Обрізка кипарисовика має бути досить поверхневою та делікатною. Уникайте глибокої обрізки до старої деревини, це призведе до непривабливого вигляду.
Більшість видів (наприклад, горохоплодний) добре переносять регулярну формуючу обрізку. Обрізка кипарисовиків не викличе їхнього сильного розгалуження.
Весною також добре очищати старі дерева від сухої, побурілої хвої. Перед прибиранням можна підстелити під дерево плівку або тканину, щоб легко можна було зібрати впалу стару хвою.
Хвороби, шкідники
У важких грунтах, де застоюється вода, коріння кипарисовика може загнивати.
Найпоширенішим шкідником, що уражає кипарисовики, є попелиця. Її присутність викликає знебарвлення та висохання хвої. Попелиця частіше нападає на молоді пагони в весняний період, варто мати це на увазі при покупці саджанця.
Можуть уражатися кипарисовики наступними хворобами:
- Відмирання пагонів – захворювання, що проявляється побурінням та опаданням хвої.
- Фітофтороз – грибкове захворювання, що уражає всю кореневу систему. Дізнатися його можна по в'яненню пагонів та побурінню хвої. Невтручання може призвести до ураження всієї рослини фітофторозом.
- Сіра гниль – захворювання, що часто уражає кипарисовики. Видимою ознакою його виникнення є характерний пилоподібний наліт на хвої та цілих пагонах. Сіра гниль вимагає оприскування фунгіцидами.
Підготовка до зими
В осінньо-зимовий період кипарисовики перебувають у стані «зимового відносного спокою», необхідного для підготовки рослини до літнього сезону. Різні сорти мають різну морозостійкість, але більшість кипарисовиків добре ростуть в наших кліматичних умовах.
Морозостійкі сорти кипарисовика в Україні можуть пережити зиму в затишному, тихому місці, де немає холодних, поривистих вітрів. Для надійності кипарисовики можна вкрити на зиму агроволокном або мішковиною, щоб знизити ризик обмерзання гілочок. Особливо важливий належний захист у перші роки вирощування.
Кипарисовики – не дуже вимогливі рослини. При правильному виборі сорту, регулярному зволоженні, на сонячному тихому місці вони можуть рости багато років. З невеликими зусиллями у нас буде красива жива огорожа, інтенсивний зелений фон для інших квітів або головна прикраса саду чи будинку.