Огірки вирощуються на кожній присадибній ділянці, це улюблений у народі овоч. Однак у процесі вегетації культури, через різні причини, огірки можуть захворіти. Найпоширеніше захворювання – борошниста роса на огірках, як позбутися її найдієвішими способами, щоб вийти на гідний урожай, йтиметься у цій статті. Якщо відразу не вступити в боротьбу з цією хворобою, можна залишитися без більшої частини урожаю.
Симптоми хвороби
Це небезпечне грибкове захворювання, яке спричиняють гриби Erysiphe cichoracearum та Sphaerotheca fuliginea. Від хворих рослин до здорових кущів інфекція передається спорами. Хвороба зазвичай легко діагностується. Якщо уважно подивитися на фото огіркового листя, ураженого цією хворобою, то здасться, що хтось йшов по міжряддю й випадково просипав жменю борошна.
Фото. Ураження огірка хворобою: зліва – початкова стадія, справа – сильно уражена рослина.
Міцелій грибка, схожий на борошно, постійно розмножується і через короткий час вся листкова пластинка вкривається ним. Подальша доля ураженого листа: жовтіти, в'янути, відмирати. Ось такі ознаки того, як виглядає дане грибкове захворювання на огірках.
Оскільки зараження найчастіше йде від ґрунту, першими уражаються нижні листки, особливо ті, що стикаються з поверхнею грунту. Через короткий проміжок часу, якщо не проводити лікування борошнистої роси на огірках, хвороба прямує вгору, уражаючи наступні частини куща:
- листя;
- черешки;
- квіти;
- зав'язі;
- плоди.
На уражених кущах приходить в непридатність понад половину урожаю, а цілі огірки стають неповноцінними на вигляд, втрачають смакові якості.
Опис та причини хвороби
Овочівники знають, що це грибкове захворювання зазвичай виникає на старті літнього сезону, коли створюються оптимальні умови для його розвитку – підвищена вологість і низькі значення позитивних температур.
Гриб розвивається краще за вологості 50% та температури повітря 20-27 °С. Щоб уберегти посадки від віроломної хвороби, потрібно знати, чому з'являється це грибкове захворювання на огірках. Нижче наведено перелік основних причин:
- занадто багато вносилося азотних добрив;
- мало калію та фосфору в ґрунті;
- великий діапазон коливань температур;
- довго стояла погана погода;
- порушення поливного режиму;
- використання для поливу холодної води, особливо в прохолодну погоду;
- не витримано сівозміну – огірки вирощують на одному місці кілька років;
- загущені посіви;
- протяги та недостаток світла (у теплиці).
Спостереження за виразністю симптомів влітку слід проводити як мінімум через 3-4 денні інтервали.
Щоб захистити культуру від ураження грибком, потрібно застосувати відповідні заходи боротьби з борошнистою росою. До списку цих заходів входить профілактика для недопущення поширення хвороби та своєчасне лікування із застосуванням хімічних препаратів і народних засобів.
Чим відрізняється справжня борошниста роса від неправдивої?
Огірки можуть бути уражені справжньою БР та неправдивою (НБР) або пероноспорозом. Ці хвороби спричиняються різними патогенними грибками, мають деякі схожості та відмінності.
Нижче представлена таблиця порівняння хвороб.
| Ознаки |  |
 |
| Симптоми | Верхня частина листя вкривається невеликими білуватими плямами, низ пластинки листя всипаний білим шаром міцелію. | Зверху листя виникають маслянисті плями бурого забарвлення, на зворотному боці листової пластинки з'являється сірий наліт. |
| За яких умов розмножується грибок | Висока вологість повітря, різкі стрибки температури. | Тривала холодна, погана погода. |
| Джерела інфекції | Інфекція переходить на кущі з ґрунту, води. Спори може рознести вітер. | Через не знезаражені насіння, залишки рослин, воду. |
Справжня БР дуже швидко поширюється на тепличних огірках. Збудник грибка проводить зиму в ґрунті або в рослинних залишках. Огіркові кущі можуть заразитися в будь-яку фазу розвитку, але найчастіше в зеніті літа. Вогнища зазвичай виникають поряд із входом у теплицю, на перезволожених ділянках відкритого грунту.
Важливо! Відразу після зараження неможливо розгледіти симптоми хвороби. Вони виникають через 5 діб, коли пройде інкубаційний період.
При пероноспорозі на поверхні листя виникають жовто-зелені цятки, а з протилежного боку листа проступає сизо-фіолетовий міцелій. Інкубаційний період цього грибка триває 3 доби. Хвороба уражає стебла та листя, не поширюючись на плоди. Перші симптоми захворювання виявляються на верхніх листках, а через тиждень недуга охоплює весь кущ.
За кількістю симптомів можна припустити джерело зараження:
- якщо зараження кущів вогнищеве, отже інфекція прийшла ззовні;
- коли хвороба відзначається відразу на всіх кущах – зараження сталося через не знезаражені насіння.
Заходи боротьби з хворобою
Основним елементом захисту огірків є вибір стійких сортів до даного патогену. Якщо обрано малостійкий або нестійкий сорт боротьбу з захворюванням умовно ділять на 3 види заходів:
- профілактика борошнистої роси;
- використання покупних хімічних та біологічних засобів;
- застосування народних методів боротьби.
Який метод обрати, залежить від строків і розвитку хвороби. Якщо на сусідніх ділянках лютує хвороба, достатньо провести профілактичні заходи. Коли виявлено перші симптоми захворювання, рекомендується обприскати кущі біопрепаратами або народними засобами.
При масовому ураженні кущів, врятувати рослини можна лише, оприскуючи їх покупними хімічними препаратами.
Увага! Вкрай небажано проводити обробку огіркових кущів хімікатами у фазу плодоношення культури.
Вибір сортів
Виробники вивчили деякі чутливі сорти огірків. На стійких сортах патоген на початковій стадії не розвивається так само динамічно. Це призводить до низького рівня порушення фізіологічних функцій рослин і зазвичай не чинить негативного впливу на ріст кущів і урожайність. Значний прогрес у селекції стійких сортів огірків, ймовірно, призведе до зниження або скасування хімічного захисту в майбутньому.
На фото представлено стійкий і нестійкий до хвороби сорти: з лівої сторони сорт стійкий, справа — чутливий.
Рекомендується вирощувати стійкі сорти:
- Амант (Amant F1),
- Амур (Amour F1),
- Анзор (Ansor F1),
- Артист (Artist F1),
- Ленара (Lenara RZ F1),
- Ромоло (Romolo F1),
- Солоно (Solono F1).
Сорти середньої стійкості:
- Пасалімо (Pasalimo F1).
Хімічні препарати
На ранніх стадіях захворювання можна обробити огірки від борошнистої роси одним із перелічених бактерицидних препаратів:
- Алірін-Б;
- Альбіт;
- Гамаір;
- Фітоспорін;
- Бактофіт.
Обприскування огіркових кущів препаратом Фітоспорін від грибкових захворювань часто застосовується на практиці. Він випускається у формі пасти, порошку або суспензії.
Увага! Величезна перевага цієї групи препаратів – їх допускається використовувати в будь-яку фазу розвитку рослини. Недолік – знадобиться полити ними огірки кілька разів за сезон.
Якщо ступінь ураження рослин грибком великий, постає питання, як боротися з борошнистою росою, що робити коли вона охопила весь кущ.
У цьому випадку вилікувати огіркові рослини можна лише, застосувавши хімічні препарати. Найефективнішими фунгіцидними засобами вважаються:
- Топаз;
- ХОМ;
- Байлетон;
- Топсин;
- Райок;
- Фундазол;
- Тіовит Джет;
- Скор.
Огірки в відкритому грунті багато овочівники обприскують від грибкової інфекції 20% розчином колоїдної сірки. Хороший результат виходить, якщо обробка проведена рано вранці, за температури не вище +25 градусів.
Всі вищевказані фунгіциди розводять з водою у дозі, зазначеній в інструкції із застосування.
Важливо! Будь-який хімічний препарат, якщо його застосовувати постійно, викликає звикання у збудника хвороби. Після обробки частина популяції грибка виживе і випустить покоління з меншою чутливістю до використовуваної хімічної групи.
Чергування фунгіцидів – це постійна заміна активного інгредієнта при наступних обробках, так грибок не має можливості імунізуватися проти використовуваних фунгіцидів. При виборі засобу важливо пам'ятати не торгову назву препарату, а його активний інгредієнт. У продажу багато препаратів, що містять один і той же активний інгредієнт, але під різними торговими назвами.
Народні засоби
Чим ще лікувати огіркові кущі від цього захворювання? Існують, так звані, народні засоби лікування огірків. Вони підкупують тим, що абсолютно безпечні, але здатні знищити лише міцелій грибка, а спори після обробки зберігають життєздатність.
Народні засоби застосовуються для профілактичних цілей або, коли зараження огірків грибком тільки починається. Нижче наведено кілька поширених рецептів.
Розчин марганцівки
Перманганат калію або марганцівка є сильним окиснювачем, застосовується в медицині, як антисептик. Городники часто використовують препарат для захисту рослин. Для приготування розчину 5 г марганцівки розчиняють у 10 л води. Потім обприскують з пульверизатора розчином марганцівки огіркові кущі.
Розчин на основі золи та мила
Мильний розчин – популярний народний засіб боротьби з грибком. Для приготування розчину 45 г господарського мила подрібнюють і поміщають у відро води. Додають 1,5 кг деревної золи. Ретельно перемішують і поливають розчином огірки з розрахунку 700 мл на кущ.
Розчин кальцинованої соди
Беруть 60 г кальцинованої соди та 40 г подрібненого мила, поміщають інгредієнти у відро води. Далі склад потрібно добре перемішати. Обробку огірків харчовою содою допускається виконувати не більше 3 разів за сезон із інтервалом 10 днів. Замість кальцинованої соди, можна застосувати харчову соду.
Розчин гірчичного порошку
2 ст. л. порошку розводять у 10 л води, підігрітої до 55 градусів. Гірчичним розчином виконують кореневу та позакореневу обробку.
Молочнокислі продукти
Хороший ефект дають обробки огіркових пагонів молочнокислими продуктами. Придатні молочна сироватка або кефір, розбавлені з водою у співвідношенні 1:8. У багатьох овочівників виходить уберегти огіркові кущі від грибка за допомогою обприскувань молочною сироваткою.
Розчин на основі йоду
Пляшечку аптечного йоду або зеленки місткістю 10 мл розчиняють у 10 л води. Розчином обприскують огіркові пагони.
Заходи профілактики
Дуже важливо проводити профілактику захворювання, що включає цілий ряд заходів:
- прибирання рослинних залишків попередньої огіркам культури;
- глибока перекопка ґрунту;
- знезараження формаліном конструкцій теплиці, інвентарю;
- правильний вибір ділянки під огірки – освітленої, безвітряної;
- підбір стійких сортів огірків;
- у відкритому грунті рослини краще саджати у добре провітрюваних місцях, що дозволяє їм швидко висихати після дощу; теплиці повинні регулярно провітрюватися;
- не вирощувати огірки на одному місці, слідом за іншими культурами родини Гарбузових;
- передпосівна обробка насіння проти грибків марганцівкою;
- зрошення огірків виконувати лише теплою водою;
- при вирощуванні огірків у теплиці, щорічно знімати п'ятисантиметровий шар грунту;
- строго витримувати дози азотних добрив при підживленнях;
- не допускати зниження температури в теплиці нижче +20 градусів;
- посів проводити за рекомендованою схемою, не загущуючи посадки;
- для профілактики проводити обприскування кущів Фітоспоріном, Скором, Топазом;
- після збирання урожаю зібрати з ділянки рослинні залишки, заражені рослини потрібно спалити, вони є джерелом інфекції в майбутньому.
Для захисту огірка використовують профілактичні фунгіциди, наприклад препарати, що містять сполуки міді. Цю групу фунгіцидів слід використовувати до зараження рослин. Якщо на плантації з'являються перші ознаки, препарати міді застосовувати надто пізно.
В екологічному вирощуванні огірків існує ряд нехімічних методів запобігання зараження, наприклад, мульчування огірків:
- соломою,
- чорною плівкою,
- нетканим матеріалом.
Це призводить до більш швидкого росту рослин і зниження захворюваності. Також мульчування знищує бур'яни, що сприяють розвитку грибкових хвороб. Вирощування грунтових огірків із розсади також вигідно обмежує ураженість грибками, тому що, навіть якщо хвороба виникає, є шанс зібрати ранній урожай. Однак поки важко уявити ефективний захист огірка від грибкових хвороб без раціонального використання традиційних засобів.
Якщо рекомендації застосовані на практиці, але впоратися з хворобою не вдалося, слід застосовувати хімічні препарати навіть у період збору зеленців. У цьому випадку від останньої обробки до збору огірків має пройти строк очікування, зазначений в інструкції до препаратів, не менше 7 днів. Важливо не нехтувати профілактичними заходами, краще вирощувати гібриди, стійкі до грибкової інфекції.