Багато людей люблять соняшники, які розвивають свої сонячні, жовті, яскраві пелюстки в розпалі літа. Не менше чарівності принесе в сад геліопсис. Ця унікальна квітка дуже нагадує соняшник, але набагато менша. Дізнайтеся, як вирощувати геліопсис багаторічний – посадка та догляд у відкритому ґрунті, як розмножувати рослину.
Зміст
Опис рослини
Геліопсис (лат. Heliopsis) – трав'яниста рослина з родини Айстрові (Asteraceae), типовий представник цієї групи. Його основні сорти виглядають як маленькі квіти соняшника, а деякі з них набагато цікавіші.
Існує понад 10 видів роду Heliopsis, але в нашій країні вирощують один вид Heliopsis helianthoides – Геліопсис соняшниковидний або соняшниковий. Ця рослина росте в Північній Америці. Завдяки своїй красі вона поширилася майже по всьому світу.
Ботанічний опис:
- Геліопсис соняшниковидний – багаторічна, трав'яниста рослина.
- Стебло – висотою 75-150 см, жорстке, прямостояче, грубо опушене, зазвичай нерозгалужене.
- Листя – супротивне, зубчасте, шорстке, опушене. Край листа пилчастий.
- Квіти – зібрані в кошик діаметром до 10 см. Період цвітіння: з червня по вересень. Квіти складаються з внутрішнього невеликого «око» та оточуючих його довгих язикових квітів, що нагадують пелюстки. Як правило, вони мають інтенсивно жовтий колір. Квітки бувають простими, напівмахровими або махровими, що ростуть поодинці або зібраними в рихлі волоті.
Пагони геліопсису схожі на пагони соняшника. Жорсткі, короткі волоски покривають стебло. Однак найцікавіші його квіти. Вони розвиваються на вершинах пагонів в середині літа та зберігаються до жовтня, дуже схожі на квітки айстр або соняшників.
Цікаві сорти
Рослина багата на цікаві сорти. Окрім типової форми з однією квіткою, існує Геліопсис шорсткий (Heliopsis helianthoides var. Scabra) з махровими квітками та нижчою висотою, ніж природний вид. Пелюстки різних сортів можуть бути жовтими, темно-жовтими, помаранчевими. Однак усі сорти дуже привабливі.
Найцікавіші сорти:
- «Ашаї» Ashai – має махрові квітки з темно-жовтими, майже помаранчевими та напівмахровими пелюстками. Сорт дещо вищий за інші – пагони з суцвіттями досягають 1,2-1,4 м.
- «Венус» Venus – висота 60-70 см. Квіти великі – 14 см у діаметрі, яскраво-жовтого кольору. Повна морозостійкість у нашому кліматі.
- «Патула» Patula – помаранчеві квіти з великою кількістю язикових квіток у кошику.
- «Світ Лондона» Light of London – сорт з пишними блідо-жовтими квітами.
- «Літнє сонце» Summer Sun – сорт з напівмахровими жовтими квітками, висотою 1,2-1,5 м.
- «Асахі» Asahi – з пишними помпоноподібними квітами, з кошиком, заповненим коротшими пелюстками, виростає до 0,8-0,9 м.
- «Палаючі серця» Burning Hearts – висота: 100-120 см. Забарвлення квіток: жовте з коричневими серединками, з часом буре.
- «Скабра Соммерсон» Scabra Sommersonne – з жовтими напівмахровими квітами, виростає до 1,2-1,5 м.
- «Золоте сонце» Sole d’Oro – низький сорт (60 см) з великими, напівмахровими квітами, яскравою темно-зеленою листкою.
- Геліопсис «Лорейн саншайн» Loraine Sunshine – цікавий, строкатий сорт геліопсису з простими жовтими квітами та дуже декоративними біло-жовтими листками з темно-зеленими жилками, досягає висоти 0,8 м.
- «Гольдгрюнхерц» Goldgrünherz – сорт з пишними квітами та ледь помітною серединкою, висотою 1,5 м.
- «Спітцентанцерин» Spitzentänzerin – сорт з напівмахровими темно-жовтими квітами, висотою 1,4 м.
- «Літні ночі» Summer Nights – висота: 120 см. Колір квіток: язикові – золотисто-жовті, трубчасті – чорно-коричневі. Листя: зелене, ланцетне з червоно-бордовими прожилками.
Вибір місця посадки
Геліопсис – легко вирощуваний вид, якщо посадити його у відповідному місці. Це рослини американських прерій, тому вони люблять сонце. На родючих, вологих ділянках квіти досягають великих розмірів, ніж у природних умовах. Вони повністю морозостійкі (зони морозостійкості 4-10), не вимагають укриття на зиму. Однак варто знайти в саду тепле, сонячне місце. Рослина також переносить невелику півтінь.
Вимоги до ґрунту
Ґрунт для геліопсису має бути:
- родючим;
- досить гумусним, але вид також справляється з середнім садовим ґрунтом;
- помірно вологим.
Багаторічник толерантний до pH субстрату, може рости на нейтральних, слабокислих, слаболужних ґрунтах.
Спеціальної підготовки ґрунту перед посадкою рослина не вимагає. Однак потрібно ретельно позбутися бур’янів, щоб вони не конкурували з нещодавно посадженою рослиною за воду, світло, поживні речовини.
Єдиний протипоказання при вирощуванні цього багаторічника – суглинні, малопроникні ґрунти, через які в дощові дні вода залишається місцями у вигляді калюж. Він також не любить посуху, і швидко пересихаючий, сухий, слабовологозберігаючий субстрат буде не найкращим вибором.
Розмноження та посадка
Геліопсис розмножується:
- з насіння;
- живцями навесні;
- діленням восени.
Зазвичай розмножують геліопсис насінням, яке висівають одразу у відкритий ґрунт на постійне місце в саду.
Також можна виростити розсаду в домашніх умовах, хоча до такого способу вдаються рідко.
Коли садити насіння геліопсису на розсаду? Насіння висівають на розсаду у квітні або травні, щоб у другій половині літа саджанці висадити у відкритий ґрунт.
Сходження насіння чекають 2-3 тижні. Тримають розсаду в теплому, добре освітленому місці, поливають. Потім загартовують (виносять на вулицю по кілька годин, щоб поступово привчити розсаду до сонячних променів, вітру) та пересаджують у відкритий ґрунт.
Для саджанця геліопсису викопують яму шириною 20-30 см, глибиною 20-45 см. Ямка має бути досить великою, щоб у неї могло вільно поміститися рослина та щоб покрити землею кореневий ком.
Відстань між саджанцями, рекомендована для геліопсису, становить 50 × 50 см, оскільки з одного саджанця може вирости багато стебел, а рослина любить розповсюджуватися.
Посадка у відкритий ґрунт наприкінці літа дає геліопсису можливість вкоренитися на новому місці до настання морозу. Наступної весни вже можна милуватися великими рослинами, а наступного літа – гарними квітами.
Насіння для розмноження геліопсису можна збирати самостійно, рослини зав’язують їх у великій кількості. Більше того, вони самі легко розповсюджуються по ділянці.
Можна зібрати насіння восени, а потім зберігати до травня в прохолодному сухому місці. Однак сіянці, що виростають із зібраного насіння, не завжди зберігають характеристики материнського екземпляра.
Тому для розмноження декоративних сортів часто використовується метод ділення, що полягає у розділенні кущика (проводиться навесні). Хоча цей спосіб більш трудомісткий, ніж посів насіння, він забезпечує повторення сортових ознак у потомства та дозволяє омолодити розрослі екземпляри. Для оновлення рослини достатньо фрагмента кореневища з однією виразною брунькою. Багаторічник добре переносить процедуру, тому після ділення легко відновлюється.
Навесні, у квітні-травні можна розмножувати геліопсис живцями. Їх вкорінюють у воді або ґрунті та висаджують на клумбу.
Вирощування та догляд
Вирощувати геліопсис не складно. При посадці слід дотримуватися досить великого інтервалу між саджанцями, щоб можна було легко доглядати за рослинами – необхідно проводити прополки, видаляти бур’яни.
Полив
Важливою процедурою є правильний полив геліопсису. Йому потрібно багато води, у спекотні літні дні полив проводять дуже часто. Якщо рослина проведе 2-3 дні без води, її листя та квіти почнуть повільно опускатися та відмирати. Тому краще поливати невеликими порціями кожен вечір.
У травні-червні рослині потрібно багато води, під час цвітіння вона витримує невелику посуху.
Підживлення
Удобрюють геліопсис, як і багато інших квітучих рослин. У випадку легких піщаних ґрунтів дози мінеральних добрив ділять навпіл та вносять з двотижневими інтервалами. Варто застосовувати добрива тривалої дії, які вносяться один раз за вегетаційний період.
Краще вносити компост та екологічний біогумус, він покращує структуру ґрунту та стан рослин без ризику надмірного засолення.
Обрізка
Щоб продовжити цвітіння геліопсису, необхідно регулярно видаляти відцвіті квіти. Завдяки цьому на рослині будуть постійно з’являтися нові квіткові бруньки. Пізньої осені геліопсис обрізають на висоті 10-20 см над землею. Це дозволяє рослині легше пережити зимовий період. Навесні геліопсис дуже швидко відростає і знову буде радувати чудовими квітами.
Хвороби та шкідники
Геліопсиси досить стійкі до хвороб та шкідників, але рослини, ослаблені або вирощувані в неправильному положенні, можуть уражати грибкові захворювання, наприклад борошниста роса або сіра пліснява.
Використання в ландшафтному дизайні
Геліопсис вирощується як декоративна рослина та використовується різними способами:
- На клумбах, краще виглядає у великих групах.
- Підходить для зрізання у букети.
- Гарно виглядає у садах у стилі кантрі.
Рослина досить сильноросла – вимагає контролю. Може навіть замінити живопліт.
На рабатці гарною компанією для геліопсису є:
- альпійська незабудка,
- рудбекія,
- волотисті флокси,
- монарда,
- живокіст,
- дельфініуми,
- ехінацеї,
- високі айстри,
- шавлія,
- гортензія волотиста,
- китайський міскантус (сорти Gracillimus).
Геліопсис поряд із флоксом – символ заміського саду. Види підходять для великих квітників як середина або фон багаторічної клумби.
Варто садити його поряд із пізньоквітучими багаторічниками. Клумбу у теплих тонах допоможуть доповнити:
- посконник плямистий,
- рожева ехінацея «Магнус»,
- вербейник.
У липні компанію створять:
- помаранчевий та бордовий лілійник,
- кореопсис мутовчастий,
- вербейник крапчастий.
Контрастні композиції будуть створені з ліловою та фіолетовою айстрою.
Колись рослина використовувалася в народній медицині для зниження температури та лікування малярії.
Геліопсиси відмінно підходять для зрізаної квітки, довго зберігають свіжість у вазі. Зрізані повністю розквітлі квіти можна сушити та використовувати для сухих букетів.
Відповідними сусідами стануть також більші трави, наприклад, міскантус та крокосмія, які додадуть композиції вогняних кольорів.
Фото Геліопсис у саду
Геліопсис – довгоживуча, довгоквітуча, непримхлива рослина, яка все літо до осені радує рясним цвітінням. Цей простий у вирощуванні багаторічник варто порекомендувати любителям сільського клімату. Однак потрібно почекати кілька років, щоб рослина проявила всю свою красу – бурю жовтих квітів.