Пікассо – один із найпопулярніших на пострадянському просторі сортів картоплі. Завдяки високій урожайності та товарним якостям його вирощують дачники та фермерські господарства. Судячи з відгуків, фото та опису сорту картоплі Пікассо, споживачі по достоїнству оцінили і привабливий вигляд бульб.

Опис сорту

Сорт створений нідерландською фірмою «Агрико» наприкінці XX століття. У 1995 році він прийнятий Державним реєстром. Сорт Пікассо рекомендований для вирощування в Центральному та Центрально-Чорноземному регіонах, широко поширений в південних областях України.

Пікассо формує досить високий прямостоячий кущ з білими квітками та великим листям.

Характеристика бульб

Картопля сорту Пікассо формує бульби середнього розміру красивої округло-овальної форми. Шкірка тонка, жовта, з рожевими плямами навколо очок. М'якоть кремового відтінку. Очки дрібні, нечисленні – ознака столових сортів картоплі. Вага товарної бульби коливається в межах 75-125 грам.

Вміст крохмалю в бульбах Пікассо трохи нижчий за стандарт – 7,9-13,5%. Смакові якості оцінені як задовільні та хороші. Смак сильно залежить від складу та родючості ґрунту. Найкращі бульби можна отримати на родючих супіщаних ґрунтах.

Картопля цього сорту погано розварюється, призначена для приготування салатів, перших страв, смаження.

Урожайність

Пікассо – пізній столовий сорт, з моменту появи сходів до збирання урожаю проходить 110-130 днів. Сорт призначений для зимового зберігання, молоді бульби на ринок надходять рідко.

Урожайність картоплі Пікассо

Показники урожайності ц/га
Середня урожайність в Центрально-Чорноземному регіоні 190
в Центральному вона значно вища 193-315
Максимальний зафіксований урожай 321

Зауваження! При хорошому догляді з одного куща можна зібрати в середньому 17 картоплин (максимум – 20).

Стійкість до шкідників та хвороб

Сорт Пікассо має високу стійкість до низки хвороб та шкідників:

  • раку;
  • нематоді;
  • вірусу А;
  • вірусу Yn.

Сприйнятливість до парші та скручування листя – середня. Сорт Пікассо часто уражається фітофторозом.

Для недопущення розвитку хвороб слід дотримуватися сівозміни та правил агротехніки, проводити профілактичні обробки фунгіцидами або фітоспорином.

З колорадським жуком на картоплі доведеться боротися за допомогою інсектицидів, народними засобами, які можуть бути не такими вже й нешкідливими, або вручну.

Переваги та недоліки

Таблиця. Основні переваги та недоліки картоплі Пікассо

Плюси Мінуси
  • висока урожайність;
  • тривалий термін зберігання;
  • сорт стійкий до нематоди, раку та низки вірусів;
  • висока товарність бульб;
  • стійкість до високих температур та посухи.
  • низька стійкість до фітофторозу;
  • невисокий вміст крохмалю, через що смак залишає бажати кращого;
  • сорт страждає від колорадського жука;
  • вимогливість до родючості ґрунту.

Основи агротехніки

Вимоги до вирощування картоплі Пікассо мало відрізняються від вимог інших сортів. Він любить:

  • пухкий родючий ґрунт;
  • тепло;
  • добре освітлення;
  • помірні поливи;
  • нейтральний або слабокислий тип ґрунту;
  • підвищені дози калію.

Для картоплі протипоказані:

  • загущена посадка;
  • затінення;
  • засолені ґрунти;
  • низькі температури в період вегетації;
  • надмірні азотні підживлення.

Вибір та підготовка місця

Під посадку картоплі Пікассо виділяють грядку, де раніше росли певні культури.

Попередники для картоплі

Хороші Погані (пасльонові культури)
  • капуста,
  • зелень,
  • цибуля,
  • часник,
  • бобові,
  • гарбузові.
  • помідори,
  • перець,
  • баклажани.

Пасльонові культури мають схожі хвороби, уражаються одними шкідниками.

Вважається, що на тому самому місці картоплю можна садити не раніше, ніж через 3 роки. На практиці в приватних господарствах це зробити складно, тому рекомендується проливати в кінці сезону грядку мідьвмісним препаратом або фітоспорином.

Підготовку ґрунту під картоплю починають восени:

  1. вносять відро перегною на 1 кв.м;
  2. перекопують землю на штик лопати.

Якщо восени підготовка ґрунту не здійснювалася, навесні грядка має бути підготовлена до посадки картоплі не пізніше, ніж за 2 тижні.

Підготовка посадкового матеріалу

  1. Сорт Пікассо – пізній, діставати його зі зберігання слід не пізніше, ніж за 35 днів до посадки.
  2. Бульби перебирають, видаляючи всі уражені хворобами та підгнилі, миють, замочують у воді з температурою 42-45 °С.
  3. Коли вода охолоне, доливають заздалегідь розведену марганцівку, розчин має стати яскраво-рожевим. Через 15 хвилин бульби виймають, просушують.
  4. Можна додатково обробити картоплю стимуляторами або пестицидами, що продаються в спеціалізованих магазинах.
  5. Якщо насіннєвий матеріал не був позеленений з осені, бульби виставляють на сонце. Під впливом світла картопля виробляє отруту соланін, бульби стають зеленими. Соланін запобігає ураженню культури багатьма шкідниками, але небезпечний для людини (таку насіннєву картоплю їсти не можна).
  6. Потім приступають власне до пророщування. Способів багато, кожен городник обирає підходящий для його умов:
    • на світлі;
    • в темряві;
    • у вологому торфі, тирсі.
  7. При нестачі часу застосовують підв'ялювання – очки прорости не встигнуть, але бульби підготовляться до посадки.

Порада. Найкращим посадковим матеріалом вважається картопля середнього розміру – близько 100 г.

Посадка

Коли ґрунт прогріється до 12-15 °С, можна приступати до посадки. За нижчої температури ростові процеси не починаються або призупиняються, і бульби лежать у ґрунті, як у коморі.

З характеристик сорту Пікассо зрозуміло, що він формує великий кущ з великою кількістю бульб. У приватних господарствах, де картоплю викопують вручну, відстань між лунками потрібно робити не менше 40 см. Інакше гнізда будуть перекривати одне одного, під час збирання значна частина бульб виявиться порізаною. Між рядами залишають мінімум 60 см.

Якщо під перекопку не були внесені добрива, їх кладуть окремо в кожну лунку. Це може бути жменя добре перепрелого перегною та 2-3 ст. ложки золи, або столова ложка нітроамофоски. Її можна замінити будь-яким комплексним добривом, що не містить хлору.

Важливо! На півдні лунки копають на неповний штик лопати, в областях з прохолодним кліматом – не глибше 7-8 см.

Для посадки в північних регіонах та зонах ризикованого землеробства сорт Пікассо не підходить.

Догляд

Після появи сходів ґрунт регулярно розпушують. Як тільки ботва витягнеться до 15 см, починають горбити. Їх припиняють, коли земляний горбик досягне 20 см.

Пікассо посухостійкий, додаткова волога потрібна йому в період цвітіння, і то якщо довго не було опадів. Всього за сезон спекотним сухим літом роблять 2-4 поливи.

Підживлення вносять при посадці, зазвичай цього достатньо на весь сезон, до того ж удобрювати згорбовану картоплю проблематично. Якщо листя росте дрібним, змінилося його забарвлення, а цвітіння затримується, доведеться приготувати настій бур'янів, розвести його водою 1:5, додати на відро стакан золи. Під кожен кущ виливають не менше 1 літра розчину.

Збір та зберігання урожаю

Картопля Пікассо призначена для тривалого зберігання, її лежкість становить 83-90%. Термін збирання урожаю визначають за зовнішніми ознаками: ботва полягла, висохла. Копати картоплю потрібно, коли дощів не було мінімум 10 днів, тому можна не чекати, поки надземна частина повністю пожовкне. Достатньо, щоб ботва висохла на 70-80%.

Бульби підсушують на грядці кілька годин, потім перебирають. Для зберігання підходять лише цілі картоплини характерної для сорту форми.

Бульбам дають полежати в сухому темному місці 2 тижні, потім оглядають, розкладають у ящики та переносять в погріб, підвал.

Умови зберігання:

  • оптимальна температура – 2-3 °С;
  • вологість – 70-80%.

Сорт стійкий до нематоди, має високу урожайність та товарні якості. Пікассо є надійним сортом особливо для південних регіонів, що не вимагає ретельного догляду та частих поливів.

Відгуки городників

Нижче наведені відгуки тих, хто садив даний сорт. Свої враження можна залишити в коментарях до статті, після перевірки адміністратором сайту вони публікуються.

Пікассо – відмінний сорт, смачний, урожайний навіть у спеку. Його часто плутають з сортом Іван да Марья, але це різні сорти. У Іван да Марья половина бульби червона, половина жовта, а у Пікассо рожеві плями.

Світлана, Волгоград

У нас спекотне літо і на початку серпня картопля вже суха, що досить незручно, зберігати ще ніде. Що стосується Пікассо – ми задоволені. Хочу його порекомендувати тим, у кого невеликі ділянки і немає можливості дотримуватися правильної сівозміни. У нас завжди картопля вирощується по кілька років на одному місці, лише краї ділянки міняємо місцями, виділяючи під огірки-помідори, моркву почергово. Місця мало і іншої можливості немає, тим не менш пікассо досить стійкий, коли інші сорти уражені, цей ще тримається, хоча теж трапляються бульби, уражені грибком. Насіння потрібно міняти кожні 3 роки, інакше вироджується. З мінусів – нерівні бульби.

Олександр, Донецька обл.

У нас картопля пікасо майже у кожного в городі. З пізніх сортів – пікасо наш фаворит. Дуже великі бульби, досить стійкий. Середня урожайність з сотки – 300 кг, обов'язково мульчую грунт, важливо поливати та зберігати вологу.

Ірина

Ми вирощуємо багато сортів ранніх та пізніх. Пікассо – середньої якості, не зовсім смак подобається, пюре несмачне. Раджу як попередник під картоплю садити пастернак – відмінні результати дає, урожайність пікассо у 2 рази зростає на моїй ділянці. Перед посадкою бульби обробляю препаратом Селект Топ від гнилі. Зберігається пікассо нормально, смакові якості майже не втрачає.

Кирило